вторник, 15 ноября 2016 г.

Паливода О. Л.

Формування і розвиток інформаційно – комунікаційної компетентності вчителів історії в умовах інформаційного середовища
Паливода Олена Леонідівна, методист методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Маловисківської райдержадміністрації
Анотація. В статті розкриваються основні аспекти формування інформаційно – комунікаційної компетентності вчителів історії в умовах інформаційного середовища.

Виживає не сильніший і не розумніший,
а той, хто найкраще реагує на зміни, що відбуваються.
Г.Драйден

У педагогічних колах сучасної України активно обговорюються питання: що таке школа XXI століття? Як організувати безперервне навчання педагогів, щоб їхні знання відповідали вимогам сучасності? Саме вчителі історії покликані виконати особливу місію: допомогти молоді стати компетентними, активними, відповідальними громадянами. 
Однією з відчутних тенденцій розвитку сучасної освіти є її інформатизація. Сучасний вчитель повинен усвідомлювати, що значна частина школярів широко користується Інтернетом, обізнана з комп’ютерними технологіями. Отож, вчитель ХХІ ст. змушений жити і працювати в нових умовах, в інформаційно-комунікаційному середовищі.
Інформаційно – комунікаційне середовище - це сукупність умов, що забезпечують діяльність користувача з інформаційним ресурсом. Інформаційно-комунікаційне середовище включає: безліч інформаційних об'єктів і зв'язків між ними; засоби і технології збору, накопичення, передачі (транслювання), обробки, продукування та поширення інформації; власне знання; засоби відтворення аудіовізуальної інформації; організаційні та юридичні структури, що підтримують інформаційні процеси. Дослідженням питань, пов'язаних із використанням інформаційно-комунікаційних технологій займаються провідні науковці М.І.Жалдак, А.П.Єршов, Л.А.Кузнєцов, Г.В. Фролов, В.В.Гуменюк, В.П.Драгун, В.І.Маслов; В. Глушков, Н. Довгань, І.Підласий, Т.Шамова; В.Бабич, Г.А.Воронцов, О.В.Почупайло, Е.П.Семенюк та ін. Зокрема, М. Жалдак зазначає, що „...відбір змісту, освіти, розробка методик викладання всіх без виключення предметів на базі сучасної інформаційної технології, розробка підручників і навчальних посібників, дидактичних матеріалів, методичних вказівок, підготовка вчителя до роботи в умовах широкого використання автоматизованих інформаційних систем у навчальному процесі, організація та методика підготовки і перепідготовки учительських кадрів, розробка науково-методичного забезпечення самоосвіти вчителів стає в ряд найбільш актуальних проблем перебудови освіти " 
І.Формування ІКТ – компетентності - запорука успішної роботи вчителя історії.
Стрімке зростання обсягів інформації й упровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності людини висувають нові вимоги і перед педагогами. На сьогодні, без використання інформаційно-комунікаційних засобів неможливо забезпечити рівний доступ до якісної освіти для всіх учнів. Цей процес викликає гостру необхідність у постійному підвищенні професійного рівня педагогічних працівників, спонукає кожного до володіння засобами інформаційних і комунікаційних технологій. 
Інформаційно-освічений вчитель здатний знайти відповідну інформацію з різних джерел. Така особа має бути також наділена необхідною здатністю якісної та кількісної оцінки і самооцінки інформації з тим, щоб виявити спірні питання закладені в інформації. Інформаційно-освічений вчитель може використати та застосувати інформацію відповідно в багатьох фахових ситуаціях. Такі ситуації, потенційно призводять до прийняття нешаблонних рішень, розв’язку творчих завдань, тобто призводить до розвитку нових знань. Таким чином, відбувається процес навчання на основі приведення в дію інформаційної компетентності. 
Створюючи мультимедійний продукт, вчителі залучають до активної співпраці учнів, які стають співавторами нового багатовимірного дидактичного інструментарію. Навчальну діяльність перетворюють на дослідницьку з врахуванням їхніх інтересів та життєвого досвіду, а знання набуті в процесі такої діяльності – на компетентність. У викладанні історії та основ правознавства мультимедійні засоби дають змогу не лише поповнити брак сучасних наочних посібників, а й оперативно вносити зміни до змісту курсів. Анімація, звук, контрастність підтримують стійку мимовільну увагу, задіюють різні види пам’яті, емоційно забарвлюють складний для сприйняття матеріал. А в умовах обов’язкового впровадження системи ЗНО з історії України інформаційні технології можливо використати для відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань. Окрім того, з’являються різні погляди в оцінці подій минулого, що викликає у викладанні історії деякі труднощі. Тож, вчителю необхідно навчити школярів отримувати історичну інформацію з різних джерел, визначати правдивість цієї інформації, критично ставитися до різних історичних концепцій чи точок зору з проблеми, вчитися формувати власні погляди.
Формування інформаційно-комунікативної культури проходить декілька стадій. Від інформаційно-комунікативної поінформованості – знання про існування комп’ютерної техніки, через інформаційно-комунікативну грамотність – знання, уміння й навички, що дозволяють використання ІКТ у процесі навчання, до інформаційно-комунікативної культури – культури використання ІКТ в освіті, науці, управлінні.
Ці знання та якості вчителя історії можуть розвиватися лише при ефективній, творчій організації науково-методичної роботи на різних рівнях, що в свою чергу передбачає: упровадження інноваційних технологій навчання; інтерактивних методів навчання з використанням інформаційних технологій; створення комп’ютерно-орієнтованих методів навчання з різних навчальних дисциплін; розробку й запровадження новітніх дидактичних моделей та технологій профільного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах; програмових засобів навчального призначення, новітніх програм, підручників, посібників, методичних матеріалів нового покоління (зокрема електронних).
ІІ. Організація методичної роботи з вчителями історії з питань ІКТ 
Використання ІКТ стимулює також професійне зростання учителя, сприяє його самовдосконаленню, самореалізації в нових формах. Комп’ютерні технології, з одного боку, стали незмінними помічниками педагогів, спростили роботу, а з іншого – вивели методику викладання на новий рівень. У своїй роботі вчителі історії Маловисківського району все частіше використовують програми Microsoft Office, графічні редактори, ментальні карти, тощо. У час активного розвитку інформаційного середовища саме життя ставить на чергу дня володіння технічними засобами навчання сучасного типу: комп’ютер, інтерактивна дошка, мультимедійний проектор, тощо. Щоб розширити можливості мозку Тоні і Баррі Б’юзен пропонують працювати з інтелект-картами. Інтелект-карти використовуються як інструмент творчого мислення та ефективний засіб для проведення «мозкових атак» мають безліч застосувань.
Отже, оволодіння вчителями основами інформаційно-комунікаційних технологій здійснюється під час навчання педагогічних працівників на курсах підвищення кваліфікації у Кіровоградському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського, шляхом організації навчання одних вчителів іншими, які мають навички володіння ІКТ, шляхом самоосвіти через навчання на Web-сторінці Місrosoft, а також під час проведення районних заходів.
Оскільки, як методист організовую роботу з вчителями історії, то надаю методичні рекомендації про можливості використання ІКТ вчителями історії в навчальному процесі. Зокрема,
1. В ситуації, коли заклади не забезпечені необхідним сучасним картографічним матеріалом на допомогу вчителям історії може прийти соціальний сервіс Веб 2.0. одним з них є Вікімапія (http://wikimapia.org). Це сайт, на якому карта світу створена на основі фотографій, зроблених з космічного супутника. Ще один цікавий геосервіс – «Panoramio» (http://www. panoramio.com) може зацікавити вчителя історії величезною кількістю фотографій.
2. Організація віртуальних екскурсій з використанням мультимедійних ресурсів Інтернету. Не слід забувати про значний виховний потенціал ІКТ які дозволяють позитивно впливати на формування естетичних смаків учнів, залучати дітей до ознайомлення з світовою та національною культурною спадщиною через організацію заочних екскурсій музеями світу. Знайти електронні адреси сайтів музеїв України можна знайти на головній сторінці порталу "Музейний простір України" (http://museum/). 
3. Використання блогу як медіа – освітньої технології в процесі навчання історії.
4. Створення комп’ютерних тестів з історії (програма MyTest)
5. Підготовка до ЗНО (онлайн – тестування)
6. Використання готових програмних продуктів (енциклопедій, словників, тощо)
7. Використання комп’ютерних програм для створення мультимедійних опорних конспектів.
8. Створення карти знань (англійською Mind map, карта розуму, пам'яті, думок) — сукупність діаграм і схем, що в наочному вигляді демонструють думки, тези, пов’язані одна з одною та об’єднані загальною ідеєю (програми FreeMind , The Personal Brain)
9. Використання інтерактивної дошки на уроках історії.
10. Програмно – педагогічні засоби з історії та їх використання на уроці.
11. Використання відео свідчень на уроках історії.
12. Використання стандартних програм пакету Microsoft Office, який включає можливість створення електронних презентацій.
13.Доступ до професійної вчительської інформації, яка постійно оновлюється. Без такої інформації неможливо на сучасному етапі якісно викладати історію.
14. Використання методичного доробку своїх колег.
15. Обмін інформацією з колегами через наявні персональні блоги, сайти.
Тож, як методист, визначаючи зміст і форми методичної роботи з учителями історії, враховую вимоги шкільної історичної освіти відповідно до Державного стандарту освітньої галузі „Суспільствознавство”. Всю роботу щодо підвищення професійної майстерності вчителів будую на основі попереднього аналізу, співбесід з педагогами, проведення діагностичних досліджень, анкетувань. 
Щорічне проведення комплексної діагностики в районі показало, що вчителі історії бажають навчитися орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства.
Перш ніж розпочинати роботу з педагогами району щодо навчання з використання ІКТ та прищеплення певних навичок роботи з ними, ми обов’язково проводимо діагностування, моніторингові дослідження рівня ІКТ - компетентності вчителів історії. Діагностичне анкетування проведене в 2015 - 2016 році виявило, що з 28 вчителів історії лише 1/3 володіє базовим рівнем компетенції, кілька осіб достатнім, і жодного вчителя історії з високим рівнем ІКТ. Отже, результати діагностування засвідчили про наявність певних проблем з формування ІКТ-компетентності педагогів району і необхідність якнайшвидшого пошуку різноманітних шляхів їх розв’язання.
З метою ознайомлення вчителів історії з основними аспектами впровадження ІКТ у навчально – виховному процесі, в 2014 року було проведено районний семінар – практикум для вчителів історії з проблеми: «Підвищення якості навчально-виховного процесу шляхом упровадження інформаційно-комунікаційних технологій» Реалізовуючи запити та побажання вчителів історії, що були виявлені в процесі діагностування, педагоги навчилися створювати власні блоги, а також удосконалювати вже існуючі веб - сайти. Розпочату роботу продовжуємо. В листопаді 2016 року на базі Плетеноташлицької ЗШ І-ІІІ ст. планується проведення чергового семінару практикуму з проблеми «Використання інтернет – ресурсів на уроках освітньої галузі «Суспільствознавство».
Розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів у районі продовжуємо впроваджувати через такі форми методичної роботи:
· семінари - практикуми з питань удосконалення ІКТ;
· індивідуальні консультації за запитом;
· проведення районних інтернет - конференцій;
· створення та ведення персональних блогів.
На сьогодні вже всі вчителі мають електронні поштові скриньки. Створена і працює мережа зв’язку закладів з відділом освіти засобами електронної пошти. Це дозволяє оперативно передавати і приймати інформацію. 
Володіння навичками роботи з інтерактивною дошкою – це також рівень інформаційно-комунікаційної культури педагогічних працівників. Інтерактивна дошка визнана вчителями історії як високоефективний аудиторний, діалоговий та технічний засіб навчання, чудовою наочністю. На жаль, процес «адаптації» інтерактивної дошки в школах не завжди гладкий і тягне за собою цілий комплекс супутніх проблем, причому одна з головних - проблема навчання роботі з використанням інтерактивних дошок. Проте, вчителі історії Мар'янівської ЗШ І-ІІІ ст., Злинської ЗШ №1 І-ІІІ ст., Смолінського НВО використовують можливості інтерактивної дошки для проведення своїх уроків та діляться досвідом, показуючи на практиці можливості, переваги та недоліки використання програмного забезпечення SMART Notebook 10. серед своїх колег.
Вагоме місце серед інформаційних технологій, які можуть використовуватися вчителями - предметниками, займають інтернет-конференції. Інтернет-конференція дає можливість швидко знайомитися з педагогічним досвідом, доводити до відома широкого кола педагогів власні судження, висновки і пропозиції. І це можна робити, не полишаючи робочого місця, не затрачати час на переїзди, тощо. Прикладом такої форми роботи є щорічні історико – краєзнавчі конференції. Такі конференції проводяться традиційно в Маловисківському районі вже кілька років поспіль. В 2015 році формат конференції дещо змінився, а саме учнівські дослідження відкриті для масового ознайомлення на блозі «Історико – краєзнавча конференція» (матеріали можна переглянути за посиланням http://konf2015.blogspot.com/
Коли йде мова про освітні технології, то вони повинні відповідати сьогоденню, а вчитель, освітянин має завжди бути попереду. Тож персональний блог все більше набуває популярності серед вчителів історії району. 
Він став особливою формою професійного портфоліо, доступного в мережі Інтернет, структура якого дозволяє не лише представити власні розробки в різних форматах, а й організувати спілкування з колегами з використанням вбудованого блогу, за допомогою коментарів, особистих повідомлень, форуму.
З 26 вчителів історії 14 вчителів мають персональні блоги, зокрема: «Кліо», «Літопис», «Історичні діячі», «Часопис», «Феміда», «Історія в школі», Історія в Плетеноташлицькій школі», тощо. Переглянути зміст блогів можна за посиланням http://history-mv.blogspot.com/
Висновок
Отже, в умовах інформаційного суспільства педагогічна кваліфікація і майстерність не має обмежуватись тільки фаховими знаннями. Окрім традиційних педагогічних технологій, учитель історії покликаний створювати нові можливості для учнів через інновації, застосування ІКТ і бути здатним постійно покращувати свою педагогічну майстерність. Розвиток ІК-компетентності вчителів можливий лише через створення системи необхідних організаційно-методичних умов.
Впровадження ІКТ є дуже важливим, бо вони сприяють:
· всебічному розвитку вчителів-предметників; 
· самовдосконаленню; 
· бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; 
· здатності застосовувати опановане у професійній діяльності; 
· удосконалювати професійну майстерність; 
· застосовувати набуті знання у педагогічній практиці. 
Список використаних джерел
1. Десятов Д.Л. Методика використання інформаційно – комунікаційних технологій у навчанні історії. /-Х.:Вид.група»Основа», 2011.-(Б-ка журн.»Історія та правознавство».Вип.6(90))
2. Жалдак М.І. "Комп'ютерно-орієнтовані системи навчання". Випуск 9. Науковий часопис. – Київ.: НПУ ім. М.П. Драгоманова. 2005. – С. 3-14
3. Жалдак М.І., Хомік О.А. Формування інформаційної культури вчителя. Режим доступу: www.icfcst.kiev.ua/SYMPOSIUM/Proceedings/Galdak.doc 
4. Нетьосов С.І. Навчання основ правознавства з використанням інформаційно – комунікаційних технологій. –Х.: Вид.група «Основа», 2010.-(Б-ка журн. «Історія та правознавство».Вип.4(76))
5. Таран Т. «Використання інформаційно – комунікаційних технологій на уроках історії» /Методологічні засади історичної освіти в контексті профілізації старшої школи //Матеріали Всеукраїнської науково – методичної конференції 21-22 жовтня 2010 року – Кіровоград, 2012. -291с. – с.85
6. Фалес Т. «Використання ІКТ як засіб підвищення якості навчально – виховного процесу» Ж-л «Методист» №8(32), с.36 – 39


Комментариев нет:

Отправить комментарий