среда, 16 ноября 2016 г.

Курбатова В. В.

ІКТ- компетентність як складова професійного розвитку педагога

Курбатова  Валентина  Василівна, вчитель початкових класів Смолінського навчально-виховного об'єднання «Загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів - гімназія – позашкільнийнавчальний заклад»



Анотація. Освіта- одна з найважливіших сфер людської діяльності та визначальний фактор розвитку людства. Це зумовлює необхідність упровадження в освітню практику новітніх технологій. У статті розглядається необхідність використання інноваційних технологій у сучасній освіті в зв’язку з посиленням інформатизації суспільства. Надаються рекомендації щодо застосування ІКТ у початковій школі.       
                                         

Хто володіє інформацією, той володіє світом
М. Ратшильд.

Підготовка учителя в умовах модернізації освіти повинна відображати перспективні тенденції розвитку інформаційних та інноваційних педагогічних технологій у сфері фундаментальної, випереджаючої, відкритої і безперервної освіти. Основною метою педагогічної освіти сьогодні є підготовка педагога відповідного рівня і профілю, конкурентноздатного на ринку праці, компетентної та відповідальної людини, що вільно володіє своєю професією і орієнтується в суміжних областях знань, здібної до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності.
Однією з складових професійної компетентності учителя, важливість якої обумовлена сьогодні змінами в освіті, викликаними розвитком інформаційних технологій, є компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.
Питання інформаційно-комунікаційної компетентності учителів розглядали вітчизняні (Попович Н.М., Собко Л.Г., Спірін О.М.) та зарубіжні (Котенко В.В., Сурменко С.Л., Горохова Р.І.) науковці, бо в сучасних реаліях розвитку інформаційного суспільства вона стає надто актуальною і визнана європейським співтовариством частиною процесу реформування систем освіти у країнах світу.  Кожен учитель повинен бути готовий до використання інформаційних технологій у власній праці, а також в роботі з учнями.
Педагоги нового покоління мусять уміти кваліфіковано вибирати і за­стосовувати саме ті технології, які повною мірою сприяють досягненню цілей гармонійного розвитку учнів з урахуванням їхніх індивідуальних осо­бливостей, відповідають змісту і цілям вивчення конкретної дисципліни.
Державною цільовою програмою впровадження в навчально-виховний       процес ЗНЗ інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року» та іншими нормативними документами  було передбачено забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання.
Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами і доповненнями (наказ МОН № 1473 від 20.12.2011 року), присвоєння всіх кваліфікаційних категорій «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), цифрових освітніх ресурсів (ЦОР) у навчально-виховному процесі.
Проблема професійної ІКТ-компетентності сучасного вчителя у сфері інформаційно-комунікаційних технологій є актуальною і разом із тим потребує розв'язання низки питань. Оскільки в Україні ще нема єдиних державних стандартів щодо використання ІКТ, то необхідно здійснювати індивідуальний підхід щодо навчання вчителів,і при цьому орієнтуватися на існуючі нормативні документи.
Наразі змінюються цілі й завдання, що стоять перед сучасною освітою: відбувається зміщення акценту із засвоєння знань на формування компетентностей, на особистісно зорієнтоване навчання.
Необхідно зазначити, що формування ІКТ-компетентності вчителів полягає не тільки і не стільки в оволодінні ними навичками оперування засобами інформаційних технологій, як у формуванні досвіду застосування ІКТ у своїй професійній діяльності, орієнтованого на сучасні результати.
Сутність поняття ІКТ-компетентності педагога.
З позицій компетентнісного підходу суттю освіти стає розвиток здібності до самостійного рішення проблем в різних сферах і видах діяльності на основі використання соціального досвіду, елементом якого стає і власний досвід навчених.
  Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.
Основні аспекти компетентності:
*      наявність достатнього рівня функціональної грамотності у сфері ІКТ;
*  ефективне обґрунтоване застосування ІКТ і цифрових освітніх ресур­сів у діяльності для вирішення професіональних, соціальних та особистісних завдань;
*   розуміння ІКТ як основи розвитку суб'єктів інформаційного суспіль­ства, здатних до створення знань, що вміють оперувати масивами інформації для отримання нового інтелектуального або діяльнісного результату.
Слід зазначити, що ІКТ-компетентним учителем вважають не лише того, у якого є різні посвідчення про відповідну ІКТ-підготовку, а і наявні знання і вміння втілювати ці знання в педагогічну діяльність.
Психологічний рівень оволодіння ІКТ.
Характеризується наявністю в учителів знань, умінь і навичок, достатніх для користування обладнанням, програмним забезпеченням і ре­сурсами у сфері ІКТ. При цьому слід розрізняти підрівні:
* комп'ютерної грамотності, що визначається сучасним станом ІКТ та загальним рівнем інформатизації суспільства;
*  загально педагогічних знань, умінь і навичок у сфері застосування ІКТ в освітній діяльності;
* педагогічно-методологічних знань, умінь і навичок, специфічних для предметної області.
Наприклад, учителі природничих предметів мусять уміти використовувати комп'ютерні математичні моделі процесів, пов'язаних з їх предметом (а на більш високому рівні — створювати такі моделі).
Діяльнісний рівень використання ІКТ. На цьому рівні функціональна грамотність у сфері ІКТ ефективно та систематично застосовується вчителем для розв'язання освітніхзавдань:
·         організаційних інновацій, які передбачають ефективну реалізацію вчителем:
   супроводу мережевих форм здійснення освітнього процесу;
  дистанційного, очно-заочного, домашнього навчання;
   навчання на основі індивідуальних освітніх навчальних планів учнів;
   співорганізації різних форм освітньої діяльності: урочної, позаурочної, самостійної, виховної та інших — в єдиний освітньо-навчальний процес;.
  застосування сучасних технологій моніторингу освіти;
·        змістовних інновацій, які характеризуються систематичним, цілеспрямованим і ефективним використанням ІКТ-ресурсів у досягненні нової якості освіти. Змістовні інновації включають у себе комплекс елементів:
  розробку та реалізацію навчальних курсів на основі ЦОР (елективних курсів, навчальних практик, курсів професійної та профільної орієнтації тощо);
  реалізацію нових видів освітньої діяльності, до яких відносять:
проблемний та проектний підходи в навчанні учнів;
організацію освітнього процесу на основі самостійної індивідуальної та групової діяльності учнів з реалізації своїх особистісних, освітніх, соціальних та інших потреб та інтересів;
   організацію взаємодії учнів під час розв'язання проблем та завдань на основі ІКТ;
   застосування нових діагностичних засобів оцінки якості освіти (предметний моніторинг якості освіти, динамічну систему оцінювання досягнень учнів тощо).
Змістовні інновації є найбільш складним і разом із тим найбільш продуктивним рівнем як професійної компетентності вчителя загалом, так і ІКТ-компетентності. .
Описані вище рівні ІКТ-компетентності відповідають етапам професійного вдосконалення сучасного вчителя у сфері ІКТ. Психологічний рівень є найбільш масовим, його найближчим часом мають опанувати всі без винятку вчителі. Рівень організаційних інновацій — це рівень успішної та продуктивної методичної роботи.

ВИМОГИ ЩОДО ВМІНЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ВИКОРИСТАННІ ІКТ.

Кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, мусить уміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію й оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Враховуючи лист МОНМС України про стовідсоткове оволодіння вчителями основ інформаційно-комунікаційних технологій, кожен педагог загальноосвітнього навчального закладу мусить уміти:
·    створювати: текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації;
·     використовувати: Інтернет-технології, локальні мережі, бази даних;
·      здійснювати: анкетування, діагностування, тестування, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;
·  розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал);
· поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники,       енциклопедії,  навчальні програми, демонстраційні програми тощо) у своїй професійній діяльності.
Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення,   оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. У доповідній записці колегії Міністерства освіти і науки України «Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання» вказано на необхідність посилення практичного спрямування навчального процесу у навчальних програмах та підручниках через урізноманітнення видів діяльності учнів, добору і поєднання методів навчання так, щоб засвоєння змісту було активним, усвідомленим, достатньо емоційним.
         Одним із головних завдань  початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.         Основним  видом використання комп’ютерно-орієнтованих  засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки.

         Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

·   забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;
· зробити навчаннябільш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;
·     підвищити унаочненість навчального процесу;
·     забезпечити пошук інформаціїі з різноманітних  джерел;
·   індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття;
·     організувати колективну й групову роботи;
·     здійснювати контроль навчальних досягнень;
·     створювати сприятливу атмосферу для спілкування.
         Практикою доведено, що використовувати    ІКТ  в початковій школі доцільніше на уроці математики під час усного рахунку, математичних диктантів, роботі з геометричним матеріалом, тестуванні, логічних вправах і задачах тощо; на уроках української мови – під час зорових диктантів, роботі з деформованими текстами, словникових диктантів, вправ на увагу, при списуванні, складанні опису картин, зображень тощо; на уроках читання - під час різних видів словникової роботи, розгляді картин, зображень,портретів письменників, ребусів, кросвордів, тестуванні; на уроках «Я і Україна» - під час навчально-пізнавальних ігор, розгляді малюнків, фото, схем, ілюстрацій, ребусів, кросвордів, тестуванні тощо; на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання – під час розгляду картин, малюнків, схем, обговоренні технологічних карт.
        
         Грамотне використання будь-яких засобів інформаційних технологій на уроках тягне за собою розвиток особистості дитини: інтелекту, пам'яті, уваги і т.д.  Використання інформаційних технологій на уроці є потужним мотиваційним стимулом.  Але в той же час, необхідно розуміти, що збільшення часу безпосередньої роботи за комп'ютером молодшого школяра ініціює низку негативних наслідків: перезбудження нервової системи,  втому очей,  статистичне напруження м'язів спини і шиї,  загальну стомлюваність організму.  Тому, якою б привабливою не була навчальна діяльність з використанням комп'ютера на уроці, необхідно суворо дотримуватися встановлених санітарних норм. та навчальних програм .  Вони повинні відповідати таким вимогам:
·        бути цікавими і доступними для дітей;
·        формувати логічне мислення;
·        розвивати творчі здібності;
·        вчити працювати з компютером;
·        дотримуватися санітарно-гігієнічних норм.
         «Правильно навчає  той,  хто навчає цікаво» - сказав А.Ейнштейн. Тому ми повинні пам’ятати:
·        максимум основної ключової інформації;
·        максимум самостійної навчальної пізнавальної діяльності учня;
·        мотивуюча та регулююча діяльність вчителя

Висновок: вчитель повинен володіти ІКТ. Чим раніше почнемо учня навчати вчитися, тим успішніше він у майбутньому набуде компетенцій.
Література:
1. Л. Пономаренко. Мультимедійна підтримка навчального процесу. Початкова освіта, 2012 р.2. М. Петлюшенко «Упровадження комп’ютерних технологій у початковій школі». Початкове навчання і виховання, 2012 р.3. Шимон О.І. Використання сучасних інформаційних технологій. Навчальний посібник. Запоріжжя, «Просвіта», 2012 р.4. Маркова Є.С.Інформаційні технології навчання. Навчально - методичний посібник. Запоріжжя, «Просвіта», 2012 р.
5. Морзе Н.В. Основи інформаційно - комунікаційних технологій. К.: Видавнича група ВН V, 2006 р.


4 комментария:

  1. Стаття є актуальною для вчителів початкових класів. Слушною є думка про те, що педагоги нового покоління повинні застосовувати технології, які сприяють гармонійному розвитку особистості дитини. Однією з таких технологій є інформаційно-комунікаційна. Автор статті вдало описала рівні використання ІКТ вчителем. На практиці теж використовую ІКТ на різних уроках у початкових класах, тому цілком погоджуюсь, що застосування інформаційних технологій повинно бути грамотним. І перш за все вчитель повинен піклуватись про збереження здоров'я учнів, дотримуючись відповідних санітарних норм під час використання комп'ютерних технологій.

    ОтветитьУдалить
  2. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  3. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  4. Згодна: сучасний педагог без інформаційно-комунікаційної компетентності - це не педагог, тому вчителю початкових класів необхідно вдосконалювати свою професійну майстерність в даному напрямку.

    ОтветитьУдалить