Курбатова В. В.

ІКТ- компетентність як складова професійного розвитку педагога

Курбатова  Валентина  Василівна, вчитель початкових класів Смолінського навчально-виховного об'єднання «Загальноосвітня школа

І-ІІІ ступенів - гімназія – позашкільнийнавчальний заклад»

Анотація. Освіта- одна з найважливіших сфер людської діяльності та визначальний фактор розвитку людства. Це зумовлює необхідність упровадження в освітню практику новітніх технологій. У статті розглядається необхідність використання інноваційних технологій у сучасній освіті в зв’язку з посиленням інформатизації суспільства. Надаються рекомендації щодо застосування ІКТ у початковій школі.       
                                         

Хто володіє інформацією, той володіє світом

М. Ратшильд.

Підготовка учителя в умовах модернізації освіти повинна відображати перспективні тенденції розвитку інформаційних та інноваційних педагогічних технологій у сфері фундаментальної, випереджаючої, відкритої і безперервної освіти. Основною метою педагогічної освіти сьогодні є підготовка педагога відповідного рівня і профілю, конкурентноздатного на ринку праці, компетентної та відповідальної людини, що вільно володіє своєю професією і орієнтується в суміжних областях знань, здібної до ефективної роботи за фахом на рівні світових стандартів, готового до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності.

Однією з складових професійної компетентності учителя, важливість якої обумовлена сьогодні змінами в освіті, викликаними розвитком інформаційних технологій, є компетентність у сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

Питання інформаційно-комунікаційної компетентності учителів розглядали вітчизняні (Попович Н.М., Собко Л.Г., Спірін О.М.) та зарубіжні (Котенко В.В., Сурменко С.Л., Горохова Р.І.) науковці, бо в сучасних реаліях розвитку інформаційного суспільства вона стає надто актуальною і визнана європейським співтовариством частиною процесу реформування систем освіти у країнах світу.  Кожен учитель повинен бути готовий до використання інформаційних технологій у власній праці, а також в роботі з учнями.

Педагоги нового покоління мусять уміти кваліфіковано вибирати і за­стосовувати саме ті технології, які повною мірою сприяють досягненню цілей гармонійного розвитку учнів з урахуванням їхніх індивідуальних осо­бливостей, відповідають змісту і цілям вивчення конкретної дисципліни.

Державною цільовою програмою впровадження в навчально-виховний       процес ЗНЗ інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року» та іншими нормативними документами  було передбачено забезпечення ефективного впровадження і використання інформаційно-комунікаційних технологій на всіх освітніх рівнях усіх форм навчання.

Відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами і доповненнями (наказ МОН № 1473 від 20.12.2011 року), присвоєння всіх кваліфікаційних категорій «спеціаліст», «спеціаліст другої категорії», «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст вищої категорії» передбачає використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), цифрових освітніх ресурсів (ЦОР) у навчально-виховному процесі.

Проблема професійної ІКТ-компетентності сучасного вчителя у сфері інформаційно-комунікаційних технологій є актуальною і разом із тим потребує розв'язання низки питань. Оскільки в Україні ще нема єдиних державних стандартів щодо використання ІКТ, то необхідно здійснювати індивідуальний підхід щодо навчання вчителів,і при цьому орієнтуватися на існуючі нормативні документи.

Наразі змінюються цілі й завдання, що стоять перед сучасною освітою: відбувається зміщення акценту із засвоєння знань на формування компетентностей, на особистісно зорієнтоване навчання.

Необхідно зазначити, що формування ІКТ-компетентності вчителів полягає не тільки і не стільки в оволодінні ними навичками оперування засобами інформаційних технологій, як у формуванні досвіду застосування ІКТ у своїй професійній діяльності, орієнтованого на сучасні результати.

Сутність поняття ІКТ-компетентності педагога.

З позицій компетентнісного підходу суттю освіти стає розвиток здібності до самостійного рішення проблем в різних сферах і видах діяльності на основі використання соціального досвіду, елементом якого стає і власний досвід навчених.

  Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.

Основні аспекти компетентності:

*      наявність достатнього рівня функціональної грамотності у сфері ІКТ;

*  ефективне обґрунтоване застосування ІКТ і цифрових освітніх ресур­сів у діяльності для вирішення професіональних, соціальних та особистісних завдань;

*   розуміння ІКТ як основи розвитку суб'єктів інформаційного суспіль­ства, здатних до створення знань, що вміють оперувати масивами інформації для отримання нового інтелектуального або діяльнісного результату.

Слід зазначити, що ІКТ-компетентним учителем вважають не лише того, у якого є різні посвідчення про відповідну ІКТ-підготовку, а і наявні знання і вміння втілювати ці знання в педагогічну діяльність.

Психологічний рівень оволодіння ІКТ.

Характеризується наявністю в учителів знань, умінь і навичок, достатніх для користування обладнанням, програмним забезпеченням і ре­сурсами у сфері ІКТ. При цьому слід розрізняти підрівні:

^* комп'ютерної грамотності, що визначається сучасним станом ІКТ та загальним рівнем інформатизації суспільства;

*  загально педагогічних знань, умінь і навичок у сфері застосування ІКТ в освітній діяльності;

* педагогічно-методологічних знань, умінь і навичок, специфічних для предметної області.

Наприклад, учителі природничих предметів мусять уміти використовувати комп'ютерні математичні моделі процесів, пов'язаних з їх предметом (а на більш високому рівні — створювати такі моделі).

Діяльнісний рівень використання ІКТ. На цьому рівні функціональна грамотність у сфері ІКТ ефективно та систематично застосовується вчителем для розв'язання освітніхзавдань:

·         організаційних інновацій, які передбачають ефективну реалізацію вчителем:

—   супроводу мережевих форм здійснення освітнього процесу;

—  дистанційного, очно-заочного, домашнього навчання;

—   навчання на основі індивідуальних освітніх навчальних планів учнів;

—   співорганізації різних форм освітньої діяльності: урочної, позаурочної, самостійної, виховної та інших — в єдиний освітньо-навчальний процес;.

—  застосування сучасних технологій моніторингу освіти;

·        змістовних інновацій, які характеризуються систематичним, цілеспрямованим і ефективним використанням ІКТ-ресурсів у досягненні нової якості освіти. Змістовні інновації включають у себе комплекс елементів:

—  розробку та реалізацію навчальних курсів на основі ЦОР (елективних курсів, навчальних практик, курсів професійної та профільної орієнтації тощо);

—  реалізацію нових видів освітньої діяльності, до яких відносять:

проблемний та проектний підходи в навчанні учнів;

організацію освітнього процесу на основі самостійної індивідуальної та групової діяльності учнів з реалізації своїх особистісних, освітніх, соціальних та інших потреб та інтересів;

—   організацію взаємодії учнів під час розв'язання проблем та завдань на основі ІКТ;

—   застосування нових діагностичних засобів оцінки якості освіти (предметний моніторинг якості освіти, динамічну систему оцінювання досягнень учнів тощо).

Змістовні інновації є найбільш складним і разом із тим найбільш продуктивним рівнем як професійної компетентності вчителя загалом, так і ІКТ-компетентності. .

Описані вище рівні ІКТ-компетентності відповідають етапам професійного вдосконалення сучасного вчителя у сфері ІКТ. Психологічний рівень є найбільш масовим, його найближчим часом мають опанувати всі без винятку вчителі. Рівень організаційних інновацій — це рівень успішної та продуктивної методичної роботи.

ВИМОГИ ЩОДО ВМІНЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ВИКОРИСТАННІ ІКТ.

Кожен учитель загальноосвітнього навчального закладу, незалежно від ступеня, типу, форми власності закладу та рівня своєї кваліфікації, мусить уміти орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію й оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Враховуючи лист МОНМС України про стовідсоткове оволодіння вчителями основ інформаційно-комунікаційних технологій, кожен педагог загальноосвітнього навчального закладу мусить уміти:

·    створювати: текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації;

·     використовувати: Інтернет-технології, локальні мережі, бази даних;

·      здійснювати: анкетування, діагностування, тестування, пошук необхідної інформації в мережі Інтернет;

·  розробляти власні електронні продукти (розробки уроків, демонстраційний матеріал);

· поєднувати готові електронні продукти (електронні підручники,       енциклопедії,  навчальні програми, демонстраційні програми тощо) у своїй професійній діяльності.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення,   оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. У доповідній записці колегії Міністерства освіти і науки України «Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання» вказано на необхідність посилення практичного спрямування навчального процесу у навчальних програмах та підручниках через урізноманітнення видів діяльності учнів, добору і поєднання методів навчання так, щоб засвоєння змісту було активним, усвідомленим, достатньо емоційним.

         Одним із головних завдань  початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.         Основним  видом використання комп’ютерно-орієнтованих  засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки.

         Таким чином, з точки зору дидактики ІКТ дозволяють:

·   забезпечити зворотній зв’язок в процесі навчання;

· зробити навчаннябільш інтенсивним, головне, ефективним за рахунок реалізації можливостей мультимедіа навчальних систем до дієвого і наочного подання навчального матеріалу;

·     підвищити унаочненість навчального процесу;

·     забезпечити пошук інформаціїі з різноманітних  джерел;

·   індивідуалізувати навчання для максимальної кількості дітей з різними стилями навчання і різними можливостями сприйняття;

·     організувати колективну й групову роботи;

·     здійснювати контроль навчальних досягнень;

·     створювати сприятливу атмосферу для спілкування.

         Практикою доведено, що використовувати    ІКТ  в початковій школі доцільніше на уроці математики під час усного рахунку, математичних диктантів, роботі з геометричним матеріалом, тестуванні, логічних вправах і задачах тощо; на уроках української мови – під час зорових диктантів, роботі з деформованими текстами, словникових диктантів, вправ на увагу, при списуванні, складанні опису картин, зображень тощо; на уроках читання - під час різних видів словникової роботи, розгляді картин, зображень,портретів письменників, ребусів, кросвордів, тестуванні; на уроках «Я і Україна» - під час навчально-пізнавальних ігор, розгляді малюнків, фото, схем, ілюстрацій, ребусів, кросвордів, тестуванні тощо; на уроках образотворчого мистецтва та трудового навчання – під час розгляду картин, малюнків, схем, обговоренні технологічних карт.

        

         Грамотне використання будь-яких засобів інформаційних технологій на уроках тягне за собою розвиток особистості дитини: інтелекту, пам'яті, уваги і т.д.  Використання інформаційних технологій на уроці є потужним мотиваційним стимулом.  Але в той же час, необхідно розуміти, що збільшення часу безпосередньої роботи за комп'ютером молодшого школяра ініціює низку негативних наслідків: перезбудження нервової системи,  втому очей,  статистичне напруження м'язів спини і шиї,  загальну стомлюваність організму.  Тому, якою б привабливою не була навчальна діяльність з використанням комп'ютера на уроці, необхідно суворо дотримуватися встановлених санітарних норм. та навчальних програм .  Вони повинні відповідати таким вимогам:

·        бути цікавими і доступними для дітей;

·        формувати логічне мислення;

·        розвивати творчі здібності;

·        вчити працювати з комп’ютером;

·        дотримуватися санітарно-гігієнічних норм.

         «Правильно навчає  той,  хто навчає цікаво» - сказав А.Ейнштейн. Тому ми повинні пам’ятати:

·        максимум основної ключової інформації;

·        максимум самостійної навчальної пізнавальної діяльності учня;

·        мотивуюча та регулююча діяльність вчителя

Висновок: вчитель повинен володіти ІКТ. Чим раніше почнемо учня навчати вчитися, тим успішніше він у майбутньому набуде компетенцій.

Література:

1. Л. Пономаренко. Мультимедійна підтримка навчального процесу. Початкова освіта, 2012 р.2. М. Петлюшенко «Упровадження комп’ютерних технологій у початковій школі». Початкове навчання і виховання, 2012 р.3. Шимон О.І. Використання сучасних інформаційних технологій. Навчальний посібник. Запоріжжя, «Просвіта», 2012 р.4. Маркова Є.С.Інформаційні технології навчання. Навчально - методичний посібник. Запоріжжя, «Просвіта», 2012 р.

5. Морзе Н.В. Основи інформаційно - комунікаційних технологій. К.: Видавнича група ВН V, 2006 р.