вторник, 15 ноября 2016 г.

Ярошенко О.М.

ІКТ – компетентність як складова професійного розвитку вчителя початкової школи

Ярошенко Оксана Миколаївна, вчитель початкових класів
Витязівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів


Сучасне суспільство вимагає від освіти постійного реформування та вдосконалення. Серед змін, які відбуваються на даний момент, пріоритетними є впровадження новітніх інформаційно – комунікаційних технологій, що мають забезпечити доступність і ефективність освіти, удосконалення навчально – виховного процесу.


У Законі України «Про загальну середню освіту» говориться: «Державний стандарт загальної середньої освіти – це зведення норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти та гарантії держави у її досягненні». Хочеться звернути увагу на позитивні зміни нової редакції Державного стандарту такі як:
Ø Забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової освіти;
Ø Особистісно-орієнтований підхід в навчально-виховному процесі початкової школи;
Ø Формування ключових компетенцій;
Ø Розроблення єдиного змісту стандарту для усіх мов навчання;
Ø Використання здоров’язбережувальних технологій;
Ø Екологічне спрямування освіти;
Ø Впровадження інформаційно -комунікаційних технологій;
Ø В галузі «Технології» виокремлено змістову лінію ІКТ (передбачено 2 години у 2-4 кл).
Виходячи з цього, розуміємо, що початковій освіті потрібні вчителі здатні розвиватися у професійній галузі, перекваліфікуватися, набути будь – яких необхідних додаткових вмінь та навичок. Тобто основною метою підготовки освітніх кадрів є формування всебічно – розвиненої особистості, адаптованої до новітніх стандартів та нормативних вимог, здатної орієнтуватися у інформаційному просторі. Тому в умовах становлення і розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства постає необхідність впровадження у навчально – виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно – комунікативних технологій.
Доцільне застосування інформаційно – комунікаційних технологій у початковій школі вимагає від вчителя ґрунтовної підготовки у галузі ІКТ. Однією з найважливіших компетентностей в сучасній освіті стає інформативна, як складова професійної майстерності вчителів.
Дослідниця О.Я. Савченко [1] виділяє три види компетентностей: ключова, предметна та професійна.
Ключова́ компете́нтність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.
Предметна компетентність – це сукупність знань, умінь і навичок, ставлень і характерних якостей, що дає змогу автономно використовувати певні дії в межах конкретного предмета для розв’язання навчальної проблеми [1].
Професійна компетентність – інтегрована здатність особистості, яка охоплює ціннісно – смислові орієнтації, знання. Навички, ставлення, що зумовлені досвідом її діяльності в певній соціально й особистісно значущій сфері[1].
Виділення ІКТ-компетентності як окремої складової професійної компетентності педагога обумовлено активним використання ІКТ у всіх сферах людської діяльності, в тому числі і в освіті.
Таким чином, під ІКТ-компетентністю педагога будемо розуміти здатність вчителя використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері. А саме:
§ здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;
§ оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;
§ організовувати інформаційну взаємодію між учасниками учбового процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на базі засобів ІКТ.
§ створювати і використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань учнів, їх просування в навчанні;
§ здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмету.
ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога. Важливість формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи підвищення кваліфікації в галузі ІКТ чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх», оскільки саме від вчителів залежить розвиток інформаційної культури молоді.
ІКТ – компетентність педагога включає: ціннісно – мотиваційний компонент, діяльністний компонент, когнітивний компонент, рефлексійний компонент.
Ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви, мету, потреби в професійному навчанні, вдосконаленні, самовихованні, саморозвитку, ціннісні установки актуалізації в професійній діяльності, стимулює творчий прояв особи в професійній діяльності. Він припускає наявність інтересу до професійної діяльності, який характеризує потребу людини в знаннях, в оволодінні ефективними способами організації професійної діяльності. Також ціннісно-мотиваційний компонент включає мотиви здійснення педагогічної діяльності, спрямованість на передачу суми знань і розвиток особистості учнів.

Когнітивний компонент повинний забезпечити вільне володіння вчителем навичками опрацювання інформації та роботи з інформаційними об’єктами, які відповідно впливають на навички вдосконалення професійних знань і умінь, знання міжпредметних зв'язків і т.д. Рівень розвитку когнітивного компоненту визначається повнотою, глибиною, системністю знань вчителя в його предметній області.
Діяльністний компонент – це активне застосування інформаційних технологій і комп'ютера в професійній діяльності як засобів пізнання і розвитку ІКТ-компетентності, самовдосконалення і творчості, а також виховання подібних якостей у своїх учнів. Комунікативна складова цього компоненту виявляється в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки, вибирати оптимальний стиль спілкування в різних ситуаціях, опановувати засобами вербального і невербального спілкування.
У діяльністному компоненті ІКТ-компетентності педагога, можна виділити два рівні: базовий і предметно-орієнтований. Під базовим рівнем розуміється інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний вчителеві для вирішення освітніх завдань, перш за все, засобами комп’ютерних технологій загального призначення. На цьому рівні ІКТ-компетентність включає використання інформаційних технологій сучасного суспільства (комп'ютерних, мультимедійних Інтернет, електронних засобів масової інформації, мобільних телефонів і т.п.) для пошуку, доступу, зберігання, вироблення, уявлення і обміну інформацією, а також комунікацію між людьми і роботу в Інтернеті.
Предметно-орієнтований рівень припускає освоєння і формування готовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог змісту того або іншого навчального предмету. Зміст предметно-професійної ІКТ-компетенції вчителя безпосередньо залежать від потреб його предметної галузі. Вивчення тих чи інших комп’ютерних технологій та засобів повинне бути зумовлено потребами вчителя в його професійній діяльності. Тому загального змісту даного компоненту ІКТ-компетентності навести неможливо – він повинний складатися відповідно до потреб кожної навчальної групи.
Сфера рефлексійного компонента ІКТ-компетентності вчителя визначається відношенням вчителя до себе і до світу, до своєї практичної діяльності та її здійснення. Вона включає самосвідомість, самоконтроль, самооцінку, розуміння власної значущості в колективі і розуміння результатів своєї діяльності, відповідальності за результати своєї діяльності, пізнання себе і самореалізації в професійній діяльності через засоби ІКТ. Розвиток кожного компоненту ІКТ-компетентності пов'язаний з формуванням його характеристик і властивостей як частини цілісної системи.
ІКТ сприяє підвищенню інтерактивності освітньої системи в навчальному закладі, перейти від пояснювально-ілюстративного способу навчання до діяльнісного, за якого дитина стає активним суб’єктом, а не пасивним об’єктом освітньої діяльності. Тож, навчання дітей стає якіснішим, цікавим і продуктивнішим, сприяє усвідомленому засвоєнню знань та формуванню мотивації до навчання, а головне – сприяє адаптації дітей до життя в інформаційному суспільстві.
Сьогодні виграє той педагогічний працівник, який не лише може дати базові знання дитині, а й спрямувати її на самостійне оволодіння ними. Для розвитку в учнів стійкого пізнавального інтересу педагог має докладати неабияких зусиль. Перед ним стоїть завдання зробити урок цікавим і насиченим інформацією, яка спонукала б дітей до активної пізнавальної діяльності. Тобто пропонований матеріал педагогічним працівником для пізнання має містити елементи надзвичайної, дивовижної, несподіваної інформації, такої, що викликає у школярів інтерес до освітнього процесу і допомагає створити позитивну емоційну атмосферу навчання. Лише такий підхід до організації освітнього процесу сприятиме розвитку розумових здібностей дітей. Адже саме здивування будить думку і веде до розуміння.
Однією з найвдаліших форм підготовки і представлення навчального матеріалу для дітей молодшого шкільного віку (особливо до занять з ознайомлення з навколишнім світом) науковці вважають створення мультимедійних презентацій - один з напрямків ІКТ.
За даними ЮНЕСКО, коли людина слухає, вона запам’ятовує 15% мовної інформації, коли дивиться – 25% видимої інформації, коли бачить і слухає – 65% усієї інформації.
Використання ІКТ в навчально - виховному процесі сучасного педагога повинно бути комплексним та інтегрованим, охоплювати всі розділи програми та здійснюватись під час різних режимних моментів – це раціональне поєднання новітніх засобів навчання з традиційними.
Основні аспекти інформаційно-комунікаційної культури особистості спрямовані на формування системи понять і термінів, практичних вмінь і навичок у галузі комп’ютерно-інформаційних технологій, базових знань про загальні принципи застосування ІКТ, формування культури творчої діяльності, розвиток творчих здібностей, пізнавальної та творчої активності, формування індивідуального стилю творчої діяльності.

Список використаної літератури:
1. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підручн. / О.Я. Савченко. – К. : Грамота, 2012. – 504 с.

1 комментарий:

  1. Погоджуюся з автором статті у тому, що сучасний учитель повинен не тільки володіти новітніми ІКТ, а й уміло поєднувати їх із традиційними засобами навчання, формувати власну педагогічну систему роботи.

    ОтветитьУдалить