четверг, 17 ноября 2016 г.

Барнюк В. Г.

Використання ІКТ-технологій  педагогами

Барнюк Вікторія Георгіївна, вчитель початкових класів  Устинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Устинівської райдержадміністрації
.
Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сучасному освітньому процесі –цілком закономірне явище. Сьогодні вчитель реально працює в ІКТ-насиченому освітньому середовищі, а це, у свою чергу, не може не впливати на структуру уроку й методику викладання шкільних предметів. Крім того, ефективність використання ІКТ у навчанні залежить від чіткого уявлення про місце, яке вони повинні посісти в складному комплексі взаємозв’язків, що виникають у системі взаємодії «учитель-учень». Учитель-предметник має розуміти, що діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі достатньо великий.

Комп’ютер може бути як об’єктом вивчення, так і засобом навчання, тобто можливі два напрями інформатизації навчання:

-вивчення інформатики;
-використання комп’ютера у ході вивчення різних предметів.
Нині освіту визнано не засобом засвоєння готових загальновизнаних знань, а засобом іформаційного обміну однієї особистості з іншими. Це вимагає створення багатокомпонентної інформаційно-освітньої методичної системи навчання. Побудова методичної системи підготовки вчителів до застосування ІКТ в школі припускає використання динамічних моделей у навчальних закладах різного типу. Формування ІКТ-компетентності є складним і безперервним процесом, що починається з етапу вивчення й оволодіння комп'ютером і триває до засвоєння навичок його використання як засобу подальшого навчання та професійної діяльності.
Одним із важливих етапів формування ІКТ-компетентності вчителя є здобуття фахової освіти у педагогічних навчальних закладах. Незалежно від того, яку з динамічних моделей буде використано для формування ІКТ-компетентності, шаблоном для її розробки може слугувати наведений нижче алгоритм.
Алгоритм розробки динамічної моделі навчання:
1 крок.
Визначення переліку компетенцій, необхідних для опанування дисциплін, що за змістом пов'язані з інформаційними комунікаційними технологіями.
2 крок.
Визначення мети і завдань навчання (оперативні і навчальні цілі
конкретних видів занять; навчальні завдання конкретного курсу і модуля: загально педагогічні цілі навчання).
3 крок.
Визначення переліку навчальнихмодулів для формування ІКТ-
компетентності.
4 крок.
Конструювання навчальних модулів.
5 крок.
Визначення методик і технологій для формування компетенцій—складових ІКТ-компетентності.
6 крок.
Упровадження навчальних модулів у практику підготовки вчителів.
7 крок.
Моніторинг навчальногопроцесу і рівнів сформованості компетенцій.
Передумови успішного формування базової ІКТ-компетентності:
сформованість достатнього рівня мотиваціїдо інноваційної діяльності, пов'язаної із використанням ІКТ;
наявність знань і світоглядних уявлень про функціонуванняПКі дидактичні можливості ІКТ;
використання Інтернету і цифрових освітніх ресурсів у педагогічній діяльності;
володіння методичними основами підготовки наочних і дидактичних матеріалів із використанням засобівMicrosoftOffice
В освітнійпрактиці можна виокремити такі рівні ІКТ-компетентності педагога, баловий, що передбачає володіння сукупністю інваріантів знань, умінь і досвіду та є необхідним і загальнодоступним кожному педагогові у вирішенні освітніх завдань (насамперед це засоби ІКТ універсального призначення); поглиблений,що означає більш глибоке володіння інформаційними технологіями, які є затребуваними у педагогічній діяльності і формують професійну активність педагога засобами ІКТ у відповідності з вимогами до змісту того чи іншого навчального предмета та готовність до їх впровадження у реальний навчальний процес на систематичній основі. На поглибленому рівні ІКТ-компетентності у педагога формуються технологічні навички представлення власної навчально-методичної інформації, презентації свого електронного педагогічного портфоліо. Цей рівень припускає більш глибоке проникнення у сферу технологій обробки.
Рівень ІКТ-компетентності педагогів може оцінюватися через експертну оцінку розробок уроків.
Формування ІКТ-компетентності в усіх педагогів відбувається поступово. Для кожного з учителів створюється власна індивідуальна программа формування ІКТ-компетентності як частина програми професійного розвитку, підвищення кваліфікації та
перепідготовки.
Спочатку педагогів ознайомлюють із можливостями ІКТ у шкільній освіті та щодо конкретного шкільного предмета (групи предметів). Наступним є етап підвищення кваліфікації або модулів перепідготовки, в ході якого педагог опановує ІКТ у застосуванні до своєї конкретної професійної діяльності й паралельно планує їх
застосування в інформаційному середовищі. Третій етап відбувається за умови повної інформатизації школи й передбачає необхідну ІКТ-компетентність усіх педагогів, наявність технологічної бази, необхідної для ІКТ-підтримки всіх курсів і видів діяльності учнів і вчителів. Тобто доступність такої бази для всіх планових, виходячи з логіки освітнього процесу, застосувань ІКТ у всіх компонентах процесу (урочна, позаурочна, проектна діяльність, виконання домашнього завдання).
У таких умовах відбувається трансформація укладу школи, її освітнього процесу з дедалі більш повною реалізацією вимог
до результатів освоєння освітньої програми в напрямку формування ІКТ-компетентності й універсальних навчальних дій, підвищення
ефективності засвєння окремих предметів, обліку мінливих вимог щодо використання ІКТ в процесах атестації педагогічних працівників.
Форми підвищення рівня ІКТ-компетентності вчителя- предметника:
активна участь у семінарах різного рівня щодо застосування ІКТ у навчальній практиці;
систематична участь у професійних конкурсах, онлайнових форумах і педрадах;
постійне використання у педагогічній діяльності широкого спектра цифрових технологій та інструментів: текстових редакторів, програм обробки зображень та підготовки презентації, табличних процесорів тощо;
забезпечення використання Інтернет-ресурсів;
формування банку навчальних завдань, виконуваних із активним використанням ІКТ;
розробка проектів із використанням ІКТ
Використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у професійній діяльності педагога оптимізує зміст навчання, модернізує методи та форми організації навчального процесу, забезпечує високий науковий і методичний рівень викладання, індивідуальний підхід у навчанні, підвищенні ефективності та якості надання освітніх послуг.
Отже, формування ІКТ-компетентності учителів-предметників –
одна із найактуальніших проблем сучасної школи, яку необхідно вирішувати на етапі побудови інформаційного суспільства в Україні. А наявність достатньої матеріально-технічної бази, потужного кадрового потенціалу дозволяє успішно вирішувати цілий ряд управлінських, навчальних та методичних питань.
Навчання вчителів комп'ютерній грамотності: вмінню підготовки та опрацювання електронних документів (підготовка навчально-методичних матеріалів, роздаткового матеріалу, наочності та ін.), створенню презентацій (впровадження відеофрагменів, звукових та графічних файлів та ін.), використанню ресурсів мережі Інтернет (пошук та опрацювання інформації, електронна пошта,розташування особистих науково-методичних розробок в мережі Інтернет, створення особистої сторінки), вмінню створення та верстки публікацій (засоби видавничих систем), використанню засобів управління навчальною діяльністю та засобів її планування (органайзер) –одна із найактуальніших проблем, яку необхідно вирішити на сучасному етапі побудови інформаційного суспільства в Україні.

Використані джерела:
1. Биков В.Ю. Сучасні завдання інформатизації освіти.
2. Грабовський П.П. Інформаційні технології і засоби навчання.
3. Жалдак М.І., Хомік О.А. Формування інформаційної культури вчителя.
4. Науменко Г.Г. Підготовка вчителя в умовах застосування ІКТ.







3 комментария:

  1. Сучасний учитель (хоче він того, чи ні) працює в ІКТ-насиченому освітньому середовищі, а це, у свою чергу, не може не впливати на структуру уроку й методику викладання шкільних предметів. Крім того, ефективність використання ІКТ у навчанні залежить від чіткого уявлення про місце, яке вони повинні посісти в складному комплексі взаємозв’язків, що виникають у системі взаємодії «учитель-учень». Учитель-предметник має розуміти, що діапазон використання комп’ютера в навчально-виховному процесі достатньо великий, тому має бути обізнаним з багатьма програмами і сайтами, які нададуть йому можливості втілити безліч ідей. Тому стаття є актуальною.

    ОтветитьУдалить
  2. Дякую за статтю. Цілком погоджусь з необхідністю навчати вчителів комп'ютерній грамотності. Особливо цікавими є форми підвищення ІКТ-компетентності вчителів.

    ОтветитьУдалить
  3. Дякую за статтю. Згодна з вашою думкою та 100% підтримую, що формування ІКТ-компетентності учителів-предметників –
    одна із найактуальніших проблем сучасної школи, яку необхідно вирішувати на етапі побудови інформаційного суспільства в Україні. А наявність достатньої матеріально-технічної бази, потужного кадрового потенціалу дозволяє успішно вирішувати цілий ряд управлінських, навчальних та методичних питань.
    З повагою,
    В. Лук'янчикова

    ОтветитьУдалить