Лісевич Л. В.

Використання ІКТ на уроках зарубіжної літератури як умова фахового зросту вчителя-словесника

Лісевич Лариса Валеріївна, вчитель зарубіжної літератури Грузьківського НВК Кіровоградської районної державної адміністрації

Будьте самі шукачами, дослідниками.

Не буде вогника у вас –

вам ніколи не запалити його в інших

В. Сухомлинський

Актуальність і постановка проблеми

Із впровадженням нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти стало нагальним питання пошуків нових форм та методів роботи для оптимізації навчально-вихового процесу.
Запровадження в навчальний процесс сучасних інформаційних технологій, зокрема, комп’ютерно-орієнтованих і телекомунікаційних, відкриває нові шляхи для активізації творчих, пошукових, особистісно орієнтованих форм навчання. Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) — це набір технологічних засобів і ресурсів, таких як комп'ютери (включаючи ноутбуки), мобільні телефони, калькулятори, цифрові камери, електронні дошки, інше комп'ютерне обладнання, програмне забезпечення (зокрема, програми для презентацій, текстові процесори й електронні таблиці) та Інтернет. Поняття «комп'ютер», «технології» й «ІКТ» у цьому опитуванні є взаємозамінними.
   Я вважаю, що використання ІКТ на уроках зарубіжної  літератури (а саме використання комп'ютерного обладнання, програмного забезпечення)  - вимога часу. Звичайно, комп’ютер не повинен замінювати живого слова, адже слід пам’ятати, постійним компонентом у процесі літературної освіти школярів залишається літературний текст та діалог, організований учителем: художній текст – читач, читач – автор, художній текст – автор – читач. Та саме використання ІКТ дає змогу зробити урок літератури значно ефективнішим. За останні роки комп’ютер став надійним помічником на уроці. Створено багато презентацій для їх супроводу. Вони різні за призначенням. Є презентації, які висвітлюють життєвий і творчий шлях письменників, добу, в якій вони творили, їх погляди. Після їх демонстрації учні мають змогу зробити самостійні висновки про письменника як особистість. Ці презентації значно полегшують роботу вчителя та учня на уроці. Є презентації інформаційного змісту, творчі, етичного спрямування та ін.    Окрім цього комп’ютер в урочній діяльності можна використовувати на всіх етапах навчання: під час пояснення нового навчального матеріалу, закріплення, повторення, контролю знань, умінь, навичок.

         Аналіз останніх досліджень. Урок зарубіжної  літератури − це співтворчість вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі. Література, як жоден інший навчальний предмет, формує критичне мислення, вміння аналізу та інтерпретації, навички роботи з інформацією. Тому вважаю, що справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня до навчання. Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета вчителя, що є підґрунтям інноваційних технологій навчання.

Спробую розкрити складові технології реалізації зазначеної педагогічної ідеї. На моє глибоке переконання, до методів і способів стимулювання творчої активності можна зарахувати такі:

− чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її оцінювання;

− створення сприятливої атмосфери спілкування;

− збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

− забезпечення  творчого і перспективного характеру діяльності;

− спонукання до генерування оригінальних ідей;

− залучення учнів у процес планування поточних завдань до творчого об’єднання;

− повага, довіра до себе та інших, визнання досягнутих результатів;

− право самостійно приймати рішення;

− практична спрямованість навчання;

− моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, спільне розв’язання проблем.

Виклад основного матеріалу.

Як же навчити дитину творити? Як розвинути таланти, що закладені природою у кожній людині? Насамперед, потрібно розглядати учня не як сукупність зовнішніх впливів, а як цілісну, активну, діяльну істоту. Учень – не об’єкт, а творець свого власного „Я”

Безперечно, щоб щось створити, потрібно мати певну кількість знань. Знання – фундамент творчості. Перший етап творчої діяльності – осмислення теоретичного матеріалу. Розглянемо весь процес творчості поетапно (на такому прикладі: дев’ятикласники осмислили теоретичний матеріал із літератури епохи класицизму – перший етап; даю їм завдання: окреслити, використовуючи прислів’я, фразеологізми, основні ідеї твору Ж. Б. Мольєра „Міщанин-шляхтич”. Виникає ідея – написати твір-мініатюру з використанням цих висловів – це другий етап. На третьому етапі відбувається деталізація, конкретизація ідеї – обираємо тему висловлювання, складаємо план твору. Нарешті, практичне виконання задуму – четвертий етап. І як результат – цікавий твір.

          Щоб стимулювати творчу активність школярів, використовую також різні види творчо-розвивальних технологій:

− навчання як дослідження;

− проектна технологія;

− проблемне навчання;

− виконання евристичних завдань;

− веб-квест

-         біоадекватна технологія

Використовуючи технологію навчання як дослідження, на уроках проходимо такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка побудова теорії, вихід у практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей.

Так, у 8 класі проводжу урок-діалог за повістю-казкою Антуана де Сент-Екзюпері „Як стати щасливим на своїй планеті, або коли сміються зірки”, який допомагає мені проводити учень у ролі Маленького принца .

Проектна технологія створює умови для творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує необхідні життєві компетенції, учень активно включається в спільну творчу діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, а вчитель допомагає, пояснює і оцінює. Такий метод доцільно використовувати у старших класах. Учень, працюючи над проектом, проходить такі етапи: планування, аналіз, синтез, активна діяльність. Так учні 6 класу протягом двох тижнів готували проект «Єгипетська міфологія».  Їм потрібно було підготувати буклет про єгипетську міфологію, вікі-публікацію та стоврити власний блог. Крім того до роботи над проектом були залучені батьки, я особисто готую для них буклет-запрошення для участі у проекті  та презентація про роботу над проектом .

Так, при вивченні роману Л. Толстого „АннаКареніна” проводжу урок-брифінг, пропонуючи учням проблемне питання: що потрібно людині для щастя? Групи учнів планують свою роботу – розкрити головні проблеми твору на прикладі умовних сімейних пар. Активна діяльність школярів виражена у створенні власних презентацій, буктрейлерів, проектів, які учні представляють під час проведення уроку. Завдяки проектному методу навчання учні усвідомлюють всю технологію розв’язання завдань – від окреслення проблеми до здобуття результату. Так досягається зв’язок теоретичних знань із практичними вміннями.

Обов’язковою умовою проблемного навчання вважаю дослідницький характер роботи учнів у процесі навчання. Зазвичай, мислення починається з проблеми чи питання, з подиву, з протиріччя. У своїй роботі я практикую такі три основні способи постановки проблемної ситуації перед учнями:

1) шляхом чіткої постановки проблеми вчителем;

2) шляхом створення ситуації, у котрій від учня вимагається самому зрозуміти і сформулювати проблеми;

3) шляхом створення ситуації з найбільш чи найменш чітко вираженої проблеми за логікою пошуку, рішення якої учень повинен прийти до нової додаткової проблеми.

Так, при вивченні творчості В. Шекспіра ставлю проблемне питання: „Чому сонети В. Шекспіра непідвладні часу?” У результаті проведеної роботи учні аргументовано, підтверджуючи засобами ІКТ,  доводять актуальність цих творів.

Використовую у своїй роботі також і евристичний метод, який реалізується за допомогою наступних прийомів: побудова логічної та чіткої системи питань, які стосувалися б тексту художнього твору, критичної статті, теоретичних або історико-літературних проблем і які сприяли б переходу учнів від споглядання до аналізу тих чи інших літературних явищ. Ще однією характерною рисою евристичного методу є те, що система питань, з яких складається евристична бесіда, повинна дати змогу учням не лише отримати певні знання, а й дати їм можливість зрозуміти, як ці знання здобувати, знайти свою істину

 Надзвичайно привабливою та перспективною є, на мою думку, технологія веб-квесту, зорієнтована на розвиток пізнавальної, пошукової діяльності учнів, коли значна частина інформації здобувається через ресурси Інтернету, що є цікавим для сучасних дітей.

Висновки

Отже в чому основні переваги інноваційних та  комунікаційних технологій :

1.      Ровиваються пізнавальні навички учнів;

2.      Формується вміння самостійно конструювати свої знання;

3.      Вміння орієнтуватися в інформаційном упросторі;

4.      Активно розвивається критичне мислення;

5.      Максимальне спрямування на суб’єктивне пробудження та розвитокучня.

Ефективність залежить від підготовчої діяльності вчителя, який  повинен:

1.      Заохочувати учнів до такої діяльності на основі вільного вибору кожного;

2.      Створити умови для розвитку теоретичних, дослідницьких, пошукових, креативних здібностей учнів;

Список використаної літератури

1.      Всесвітнялітература в середніхнавчальних закладах України. – К.:Педагогічнапреса, 2005.- №9. – 64 с.

2..     Даневська В.; Інноваційніпроцеси та їхреалізація //Рідна школа.- 1997.- №6.- С.16-17

3.      Дичківська І. М. Інноваційніпедагогічні технології.-К.,2004.-352 с.

5.      Інтерактивнітехнологіїнавчання: теорія, практика, досвід: Метод. Посібник.-К., 2002.

6.      Кремінь В. Освіта і наука в Україні – інноваційніаспекти. – К. 2005.-448 с.

7.      Науково-освітнійпотенціалнації. Погляд у ХХІ столітя / під ред. Литвина В. – К., 2003. – Кн..1. – 640 с.

8.      Освітнітехнології / За ред. Пехоти О. М. – К., 2001. – 256 с.

9.      Педагогічніінновації і ідеї, реалії, перспективи. Збірникнауковихпраць / За ред. Даниленко Л. – К., 2000. – 308 с.