среда, 16 ноября 2016 г.

Кунашенко Н. Г.

Формування ІКТ-компетентності сучасного вчителя

Кунашенко Наталія Григорівна, заступник директора з виховної роботи комунального закладу «Навчально-виховний комплекс «Гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Бобринецької міської ради Кіровоградської області

Анотація. У статті охарактеризовано етапи набуття й рівні сформованості ІКТ-компетентності, визначено шляхи її формування у вчителів-предметників.


Процес інформатизації сучасного суспільства зумовив необхідність розробки нової моделі системи освіти, заснованої на застосуванні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Існує безліч програм, електронних підручників, сайтів, публікацій, написаних і розроблених для вчителів і вчителями. Величезна кількість всіляких курсів з інформаційних технологій пропонують свої послуги педагогам. У школу поставляється нове обладнання (комп'ютери, проектори, інтерактивні дошки). Але, на жаль, доводиться визнати, що не всі вчителі можуть і працюють на цьому обладнанні.
Впровадження ІКТ в професійну діяльність педагогів є неминучим у наш час. Професіоналізм вчителя - синтез компетенцій, що включають в себе предметно-методичну, психолого-педагогічну і ІКТ складові. 
Зупинимося на питанні формування та розвитку ІКТ - компетентності вчителів-предметників.
У науковій літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування.
Так, П.В. Беспалов визначає дане поняття як інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення задач в навчальній і професійній діяльності за допомогою комп'ютерної техніки і володіння прийомами комп'ютерного мислення. Формується вона як на етапі вивчення комп'ютера, так і на етапі його застосування як засіб подальшого навчання та професійній діяльності і розглядається як одна з граней особової зрілості.
А.А. Єлізаров під ІКТ-компетентністю розуміє сукупність знань, умінь і досвіду діяльності, причому саме наявність такого досвіду, є визначальною по відношенню до виконання професійних функцій. О.М. Шилова та М.Б. Лєбєдєва визначають ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
За Н.В. Насировою, це – мотивація, потреба й інтерес до отримання знань, умінь і навичок у галузі технічних, програмних засобів й інформації. Компетентність педагогів в області ІКТ розглядається Л.М. Горбуновой і А.М. Семибратовым як готовність і здатність педагога самостійно і відповідально використовувати ці технології в своїй професійній діяльності.
Українськими вченими також було розкрито зміст ключових компетентностей під час застосування інформаційних і комунікаційних технологій (О.В. Овчарук, М.І. Жалдак, Н.В. Морзе та ін.). Вони передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства[4].
Таким чином, узагальнюючи наведені означення, під ІКТ-компетентністю педагога будемо розуміти здатність вчителя використовувати інформаційні і комунікаційні технології для здійснення інформаційної діяльності (пошуку інформації, її визначення і організації, управління і аналізу, а також її створення і розповсюдження) в своїй професійній сфері. А саме:
- здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;
- оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;
- організовувати інформаційну взаємодію між учасниками учбового процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на базі засобів ІКТ;
- створювати і використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань учнів, їх просування в навчанні;
- здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмету.
ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість особистості бути сучасною, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення техніки в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога. Важливість формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи підвищення кваліфікації в галузі ІКТ чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх»[2], оскільки саме від вчителів залежить розвиток інформаційної культури молоді.
Вироблення ключових компетентностей у процесі застосування інформаційно-комунікаційних технологій передбачає формування у вчителя здатності орієнтуватися в інформаційному просторі, навчити його отримувати необхідну інформацію й оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Охарактеризуємо рівні володіння ІКТ-компетенціями[1]: 
- базовий рівень - інваріант знань, умінь і досвіду, необхідний учителеві-предметнику для вирішення освітніх завдань засобами інформаційних технологій загального призначення;
- предметно-орієнтований - освоєння ІКТ і формування готовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, розроблених відповідно до вимог, змісту й методики того чи іншого навчального предмета;
- педагогічний (психолого-педагогічний, методичний, творчий) рівень - розробка власних електронних засобів навчального призначення, використання засобів ІКТ для вирішення професійних і особистих завдань.
Під базовими ІКТ-компетенціями ми розуміємо:
- наявність загальних уявлень у сфері ІКТ;
- наявність уявлень про електронний освітній ресурс;
- володіння інтерфейсом операційної системи;
- наявність загальних уявлень у сфері мультимедіа;
- володіння технікою підготовки графічних ілюстрацій на основі растрової графіки;
- володіння навичками користувача офісних технологій у контексті підготовки дидактичних засобів з предметної галузі та робочих документів;
- володіння базовими Інтернет-сервісами і технологіями;
- володіння основами технології побудови веб-сайтів.
Отже, ІКТ-компетентність є складовою професійних компетенцій, якими має володіти вчитель-предметник на сучасному етапі модернізації освіти, і включає у себе [1]:
- здатність учителя вирішувати професійні завдання з використанням сучасних засобів і методів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ);
- сталу, особистісну якість, характеристику вчителя, що відбиває реально досягнутий ним рівень підготовки в галузі використання засобів ІКТ у професійній діяльності;
- особливий тип організації предметно-спеціальних знань, що дозволяють учителеві правильно оцінювати ситуацію і приймати ефективні рішення в професійно-педагогічній діяльності, використовуючи ІКТ.
Питання використання засобів інформаційних технологій у процесі професійної підготовки знайшли відображення в роботах А. Андрющак, В. Білошапко, С. Бешенкова, І. Богданової, В. Виноградова, Р. Гуревича, М. Жалдака, Н. Клокар, А. Кузнєцова, В. Лєдньова, Ю. Триуса, І. Роберт, В. Шевченка та ін. Методичні основи підготовки фахівців у системі безперервної освіти в умовах сучасного інформаційного середовищарозробляються Н. Астаф’євою, Я. Болюбашем, Я. Ваграменком, М. Цвєтковою та ін.[3]
Але на сьогодні і досі залишається відкритим питання, яким чином можна сформувати ІКТ-компетентність педагогів і як зробити так, щоб ІКТ-компетентність переросла в ІКТ-активність?
На думку Папернової Т.В., у системі неперервної освіти слід поступово формувати ІКТ-компетентність, ураховуючи етапи її набуття: базовий, предметно-орієнтований, професійний.
Що спонукає вчителя опанувати нові технології? Вважаю, що саме знайомство з досвідом колег із питання використання ІКТ у своїй роботі, бажання оволодіти навичками роботи з комп’ютером, навчання у школі на короткострокових тренінгах, котрі проводить учитель інформатики, даєвчителю-предметнику необхідний поштовх. І він уже цілеспрямовано проходить навчання або на користувацьких курсах поглибленого рівня, або на спеціальних тематичних курсах/спецкурсах для вчителів-предметників для оволодіння базовими навичками користувача з метою виходу на базовий рівень володіння ІКТ-компетенціями. Не треба забувати і про самоосвіту.
Таким чином учитель продовжує розвивати необхідні ІКТ-компетенції, долає обмежений погляд на комп’ютер лише як на деякий технічний засіб навчання, призначений для демонстрації окремих слайдів, текстів і готових програм і переходить на технологічний рівень володіння ІКТ- компетентностями. Учитель, використовуючи базові вміння користувача, починає застосовувати набуті знання для оволодіння навичками використання апаратних засобів ПК і мультимедійного обладнання, для опанування можливостями сервісів мережі Інтернет, для формування навичок користування спеціальними програмами (архіватори, антівіруси тощо) і програмним забезпеченням навчального призначення з метою підтримки вивчення навчальних предметів, для самостійного створення власних дидактичних мультимедійних матеріалів та освітніх електронних ресурсів з метою підтримки викладання навчальних предметів, підготовки та проведення позакласних заходів тощо. Він поступово починає набувати статус ІКТ-активного педагога.[Ребрина]
Далі вчитель піднімається на вищий щабель – практичний(професійний) рівень володіння ІКТ-компетентностями. Свідченням цього євикористання навичок роботи з апаратними засобами ПК і мультимедійнимобладнанням, застосування можливостей спеціальних програмам для захистуінформації і для раціонального використання апаратних ресурсів, використання програмного забезпечення навчального призначення і ресурсів мережі Інтернет у професійній діяльності, розробка методичного супроводу застосування програмного забезпечення навчального призначення в навчально-виховному процесі. Учитель не забуває працювати над подальшим розвитком своїх ІКТ-компетентностей шляхом навчання на дистанційних курсах, підвищення методичної культури та обміну досвідом через участь у мережних педагогічних спільнотах, форумах та проектах.
ІКТ-активний педагог стає членом єдиного освітнього інформаційного середовища. Він працює над узагальненням та оприлюдненням для педагогічного загалу власного досвіду: пише і видає методичні посібники з проблеми використання ІКТ при викладанні предметів, розміщує напрацювання в мережі Інтернет.
Отже, формування ІКТ-компетентності сприяє всебічному розвитку педагогів; їх самовдосконаленню; бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; здатності застосовувати опановане у професійній діяльності; удосконалювати професійну майстерність; застосовувати набуті знання у педагогічній практиці, що забезпечує підвищення якості освіти.
Література

1. Дегтярьова Г.А. Формування ІКТ-компетентності вчителів-філологів у системі неперервної освіти. [Електронний ресурс] / – Режим доступу:http://bit.ly/2eV8oPW
2. Програма ЮНЕСКО «Інформація для всіх». [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://bit.ly/2eQWJhN
3. РебринаВ.А. Цифрова культура педагога. ІКТ-компетентності сучасного вчителя.[Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://dn.hoippo.km.ua/ckp/ckp.pdf

4. Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагога. [Електронний ресурс] / – Режим доступу:http://bit.ly/2g44UgO

1 комментарий:

  1. Погоджуюся з Вами, Наталіє Григорівно, що ІКТ - компетентність учителя значно підвищує ефективність уроку, робить його цікавим і продуктивним. Вважаю, що саме цього і чекає від сучасного педагога суспільство. Ознайомилася з Вашими творчими напрацюваннями: креативу вчителя-професіонала немає меж.

    ОтветитьУдалить