Підвищення ІКТ - компетентності педагога – шлях до успіху
Доброва Оксана Іванівна, завідувач районного
методичного кабінету відділу освіти Вільшанської районної державної
адміністрації
Анотація. Висвітлено питання ролі інформаційно-комунікаційної компетентності педагога у його професійній діяльності. Викладено погляди науковців щодо визначення ІКТ-компетентності. Особлива увага акцентується на напрямках роботи вчителя з впровадження ІКТ в навчально-виховний процес. Розглянуто показники інформаційної компетентності вчителя та її рівні. Визначено складові системи формування ІКТ-компетентності вчителя. Розкрито шляхи підвищення інформаційно-комунікаційної компетентності. Надано обгрунтування того, яким повинен бути кінцевий продукт росту інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя.
Програма інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на
період до 2015 року [Електронний
ресурс] – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1722-2010-%D1%80. Сучасне суспільство і стрімкий розвиток
інформаційних та комунікаційних
технологій стали невід’ємною частиною існування людини ХХІ століття,
інформатизуючи усі сфери її життя, зокрема й освітню. У школах ХХ століття діяла система: «учитель – учні – учень – учитель –учні», де джерелами
інформації виступали учитель, книга, загальний розвиток радіо та телебачення; педагог виконував ведучу роль, виконуючи
управлінську функцію; алгоритм його дій зводився до пояснення матеріалу, який учень
почув, запам'ятав і відтворив; очікуваним результатом навчання
був лозунг: знання заради знань. Розвиток
ІКТ у школах ХХІ століття характеризується впровадженням дієвої системи: «учитель – учень –
учні – учень – учні – вчитель», де джерелом інформації є учитель, книга,
електронна книга, телебачення, Інтернет; учитель виконує роль співробітника - помічника, який створює навчальну ситуацію: учень «відкрив» невідоме,
практично використав, оцінив, прозвітував; очікуваним результатом навчально-виховної діяльності стає самостійний пошук і свідоме використання
інформації в різних життєвих ситуаціях. Концепція
Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес
загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій
«Сто відсотків» говорить, що на
сучасному етапі інтенсивне впровадження
інформаційно-комунікаційних
технологій у сферу
освіти є
національним пріоритетом [3].
У
науковій літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування: П.В.
Беспалов визначає дане поняття як інтегральну характеристику особи, що припускає
мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення задач у
навчальній і професійній діяльності за допомогою комп'ютерної техніки і
володіння прийомами комп'ютерного мислення; А.А. Єлізаров під
ІКТ-компетентністю розуміє сукупність знань, умінь і досвіду діяльності,
причому саме наявність такого досвіду, є визначальною по відношенню до
виконання професійних функцій; О.М. Шилова та М.Б. Лєбєдєва
визначають ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві,
професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; за
Н.В. Насировою, це – мотивація, потреба й інтерес до отримання знань, умінь і
навичок у галузі технічних, програмних засобів й інформації; компетентність
педагогів в області ІКТ розглядається Л.М. Горбуновою і А.М. Семібратовим як готовність і здатність педагога самостійно
і відповідально використовувати ці технології в своїй професійній діяльності; О.В.
Овчарук, М.І. Жалдак та Н.В. Морзе передбачають
здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та
оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного
високотехнологічного інформаційного суспільства.
Узагальнюючи
наведені означення, під ІКТ-компетентністю
педагога розуміємо інтегративне утворення особистості, яке
виявляють у прагненні, здатності й готовності до ефективного застосування
сучасних засобів інформаційних і
комп’ютерних технологій для вирішення завдань
у навчанні й повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета та
результати діяльності, а саме:
§
здійснювати
інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного
ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів
інформаційно-методичного забезпечення;§ оцінювати і реалізовувати
можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі
Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;§ організовувати
інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на основі засобів ІКТ;§ створювати і
використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки
рівня знань учнів;§ здійснювати навчальну
діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості
конкретного навчального предмету.ІКТ-компетентність
заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість педагогу бути сучасним, активно діяти в
інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення в своїй професійній
діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність
як обов’язкову складову професійної компетентності педагога. Важливість
формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи підвищення
кваліфікації в галузі ІКТ чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО
«Інформація для всіх», оскільки саме від вчителів залежить розвиток
інформаційної культури молоді.
Інформаційно-комунікаційна компетентність
педагога стає невід’ємною складовою
«портрета» сучасного фахівця в галузі освіти поряд із такими компетентностями, як:
методична, предметна, соціальна, особистісна, психолого-педагогічна,
інноваційна. Найбільш затребуваними є
вчителі, які володіють сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями,
готові постійно вдосконалювати професійний рівень відповідно до сучасних
тенденцій.
Реалізація принципу «освіта
через усе життя», якого повинен дотримуватись педагог-новатор, можлива лише за умови впровадження сучасних ідей і технологій, забезпечення
раціонального рівня комп’ютеризації викладання й учіння. Інформатизація освіти приводить до трансформації ролі
вчителя, до виникнення нових методів та організаційних форм підготовки педагогів.
Успішне використання ІКТ в освітньому процесі залежить від здатності педагога по-новому організовувати навчальне
середовище, поєднувати сучасні тенденції
в освіті.
Не кожен вчитель може впроваджувати
інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховний процес. Показниками
інформаційної компетентності вчителя є: готовність до освоєння та аналітичної
обробки інформації; прагнення до формування та розвитку особистих творчих
якостей; наявність високого рівня комунікативної культури (в тому числі
комунікації за допомогою засобів ІКТ), теоретичних уявлень і досвіду
організації інформаційної взаємодії; готовність до спільної між усіма
суб’єктами інформаційної взаємодії, освоєння наукового та соціального досвіду,
спільної рефлексії та саморефлексії; освоєння методів одержання, відбору,
зберігання, відтворення, уявлення, передачі та інтеграції інформації (в тому
числі в рамках обраної предметної області) за допомогою засобів ІКТ.
Виходячи з розуміння інформаційної компетентності
вчителя, як сукупності знань, умінь і досвіду діяльності, можна визначити рівні інформаційної компетентності:
· базовий – сукупність знань, умінь і досвіду, які необхідні
вчителю для вирішення освітніх завдань засобами ІКТ загального призначення;
· предметно-орієнтований
– орієнований на засвоєння і формування отовності до впровадження в освітню діяльність
спеціалізованих технологій і ресурсів,
які розроблені відповідно до вимог, змісту та методики викладання того чи
іншого навчального предмета:
· педагогічний (методологічний, психолого-педагогічний методичний). Показниками інформаційної компетентності
вчителя є наявність загальних уявлень у сфері розвитку та використання ІКТ; наявність
уявлень про електронні освітні ресурси; налаштування інтерфейсу та встановлення
відповідного програмного забезпечення; вміння
створювати мультимедійні засоби навчання в середовищі програми PowerPoint; застосування
можливостей пакету Microsoft Office для розробки дидактичних матеріалів з предметної області та
робочих документів; вміння обробляти графічні зображення; володіння базовими
Інтернет-сервісами, технологіями та основами технології побудови Веб-сайтів.
ІКТ - компетентність вчителя залежить від
ІКТ - вмінь педагога: створювати текстові документи, таблиці, малюнки,
діаграми, презентації; використовувати інтернет-технології, локальні мережі, бази
даних; здійснювати анкетування, діагностування, тестування, пошук інформації; розробляти
власні електронні продукти; поєднувати готові
електронні продукти.
Система формування
інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя складається із освоєння інструментальних можливостей ІКТ та педагогічних
їх можливостей, дослідно-експериментальна діяльність по включенню ІКТ в освітній процес, впровадження ІКТ в освітню практику, нова
організація освіти на основі використання ресурсних можливостей ІКТ. Підвищенню ІКТ - компетентності вчителя
сприяє участь вчителя у засіданнях
педагогічних рад, методичних об’єднань, методичних тижнях, семінарах - практикумах,
майстер-класах, творчих груп,фокус-груп,
тренінгах та моніторинг ефективності використання ІКТ у своїй
педагогічній діяльності через діагностику мотивації, рівня навчальних досягнень
учнів, рівня ІКТ-кометентності педагога.
Проходження курсів, самоосвіта, апробація прийомів ІКТ, участь в освітянських
Інтернет-спільнотах сприяють підвищенню його ІКТ-грамотності.
Кінцевим продуктом росту інформаційно-комунікаційної
компетентності вчителя є перехід із базового рівня, який передбачає володіння оптимальним обсягом інформації,
необхідним для засвоєння основного навчального змісту; уміння критично осмислювати
інформацію; порівнювати фрагменти з різних джерел; визначати їх достовірність; вилучати інформацію, яка
потрібна для роботи і узагальнювати її, до
творчого рівня, коли вчитель використовує його для досягнення певної мети,
свідомо та відповідально формує
власний ІКТ– образ, здатний створювати
ІКТ-продукт з використанням різних жанрів, програм, технологій, поширює їх
через комунікаційні мережі, розробляє
цифрові освітні ресурси і створює навчальне інформаційно-комунікаційне
середовище, створює блоги, сайти і публікує власні медіа-продукти. Успішне використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному
процесі, підвищення ІКТ-компетентності вчителя сприяє ефективній організації
навчального середовища на основі поєднання новітньої інформаційної і традиційної педагогічної практики.
Використані джерела:
1. Воротня Н. Медіа-освіта людини ХХІ століття//Методист. – 2016. –№4. – с.8 –19.2. ІКТ-компетентність педагога. Збірник
науково-методичних статей – Тростянець,
2014. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rmc.trost.net.ua/wp-content/uploads/2015/02/broshura_25_ikt-kompetentnist_pedagoga.pdf.3. Концепція
Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес
загальноосвітніх навчальних закладів 4. Напрямки роботи з формування ІКТ- компетентності педагогів [Електронний
ресурс] – Режим доступу:
vitppt.com.ua/rizne/napryamki-roboti-z-formuvannya-ikt-kompetentnosti-pedagogiv.html.5. Формування
та розвиток ІКТ-компетентності педагогів [Електронний
ресурс] – Режим доступу: http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/.
Доброва Оксана Іванівна, завідувач районного
методичного кабінету відділу освіти Вільшанської районної державної
адміністрації
Анотація. Висвітлено питання ролі інформаційно-комунікаційної компетентності педагога у його професійній діяльності. Викладено погляди науковців щодо визначення ІКТ-компетентності. Особлива увага акцентується на напрямках роботи вчителя з впровадження ІКТ в навчально-виховний процес. Розглянуто показники інформаційної компетентності вчителя та її рівні. Визначено складові системи формування ІКТ-компетентності вчителя. Розкрито шляхи підвищення інформаційно-комунікаційної компетентності. Надано обгрунтування того, яким повинен бути кінцевий продукт росту інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя.
Програма інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на
період до 2015 року [Електронний
ресурс] – Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1722-2010-%D1%80. Сучасне суспільство і стрімкий розвиток
інформаційних та комунікаційних
технологій стали невід’ємною частиною існування людини ХХІ століття,
інформатизуючи усі сфери її життя, зокрема й освітню. У школах ХХ століття діяла система: «учитель – учні – учень – учитель –учні», де джерелами
інформації виступали учитель, книга, загальний розвиток радіо та телебачення; педагог виконував ведучу роль, виконуючи
управлінську функцію; алгоритм його дій зводився до пояснення матеріалу, який учень
почув, запам'ятав і відтворив; очікуваним результатом навчання
був лозунг: знання заради знань. Розвиток
ІКТ у школах ХХІ століття характеризується впровадженням дієвої системи: «учитель – учень –
учні – учень – учні – вчитель», де джерелом інформації є учитель, книга,
електронна книга, телебачення, Інтернет; учитель виконує роль співробітника - помічника, який створює навчальну ситуацію: учень «відкрив» невідоме,
практично використав, оцінив, прозвітував; очікуваним результатом навчально-виховної діяльності стає самостійний пошук і свідоме використання
інформації в різних життєвих ситуаціях. Концепція
Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес
загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій
«Сто відсотків» говорить, що на
сучасному етапі інтенсивне впровадження
інформаційно-комунікаційних
технологій у сферу
освіти є
національним пріоритетом [3].
У науковій літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування: П.В. Беспалов визначає дане поняття як інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення задач у навчальній і професійній діяльності за допомогою комп'ютерної техніки і володіння прийомами комп'ютерного мислення; А.А. Єлізаров під ІКТ-компетентністю розуміє сукупність знань, умінь і досвіду діяльності, причому саме наявність такого досвіду, є визначальною по відношенню до виконання професійних функцій; О.М. Шилова та М.Б. Лєбєдєва визначають ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; за Н.В. Насировою, це – мотивація, потреба й інтерес до отримання знань, умінь і навичок у галузі технічних, програмних засобів й інформації; компетентність педагогів в області ІКТ розглядається Л.М. Горбуновою і А.М. Семібратовим як готовність і здатність педагога самостійно і відповідально використовувати ці технології в своїй професійній діяльності; О.В. Овчарук, М.І. Жалдак та Н.В. Морзе передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Узагальнюючи наведені означення, під ІКТ-компетентністю педагога розуміємо інтегративне утворення особистості, яке виявляють у прагненні, здатності й готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних і комп’ютерних технологій для вирішення завдань у навчанні й повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета та результати діяльності, а саме:
§ здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;§ оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;§ організовувати інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на основі засобів ІКТ;§ створювати і використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань учнів;§ здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмету.ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість педагогу бути сучасним, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога. Важливість формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи підвищення кваліфікації в галузі ІКТ чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх», оскільки саме від вчителів залежить розвиток інформаційної культури молоді.
Інформаційно-комунікаційна компетентність педагога стає невід’ємною складовою «портрета» сучасного фахівця в галузі освіти поряд із такими компетентностями, як: методична, предметна, соціальна, особистісна, психолого-педагогічна, інноваційна. Найбільш затребуваними є вчителі, які володіють сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, готові постійно вдосконалювати професійний рівень відповідно до сучасних тенденцій.
Реалізація принципу «освіта через усе життя», якого повинен дотримуватись педагог-новатор, можлива лише за умови впровадження сучасних ідей і технологій, забезпечення раціонального рівня комп’ютеризації викладання й учіння. Інформатизація освіти приводить до трансформації ролі вчителя, до виникнення нових методів та організаційних форм підготовки педагогів. Успішне використання ІКТ в освітньому процесі залежить від здатності педагога по-новому організовувати навчальне середовище, поєднувати сучасні тенденції в освіті.
Не кожен вчитель може впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховний процес. Показниками інформаційної компетентності вчителя є: готовність до освоєння та аналітичної обробки інформації; прагнення до формування та розвитку особистих творчих якостей; наявність високого рівня комунікативної культури (в тому числі комунікації за допомогою засобів ІКТ), теоретичних уявлень і досвіду організації інформаційної взаємодії; готовність до спільної між усіма суб’єктами інформаційної взаємодії, освоєння наукового та соціального досвіду, спільної рефлексії та саморефлексії; освоєння методів одержання, відбору, зберігання, відтворення, уявлення, передачі та інтеграції інформації (в тому числі в рамках обраної предметної області) за допомогою засобів ІКТ.
Виходячи з розуміння інформаційної компетентності вчителя, як сукупності знань, умінь і досвіду діяльності, можна визначити рівні інформаційної компетентності:
· базовий – сукупність знань, умінь і досвіду, які необхідні вчителю для вирішення освітніх завдань засобами ІКТ загального призначення;
· предметно-орієнтований – орієнований на засвоєння і формування отовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, які розроблені відповідно до вимог, змісту та методики викладання того чи іншого навчального предмета:
· педагогічний (методологічний, психолого-педагогічний методичний). Показниками інформаційної компетентності вчителя є наявність загальних уявлень у сфері розвитку та використання ІКТ; наявність уявлень про електронні освітні ресурси; налаштування інтерфейсу та встановлення відповідного програмного забезпечення; вміння створювати мультимедійні засоби навчання в середовищі програми PowerPoint; застосування можливостей пакету Microsoft Office для розробки дидактичних матеріалів з предметної області та робочих документів; вміння обробляти графічні зображення; володіння базовими Інтернет-сервісами, технологіями та основами технології побудови Веб-сайтів.
ІКТ - компетентність вчителя залежить від ІКТ - вмінь педагога: створювати текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації; використовувати інтернет-технології, локальні мережі, бази даних; здійснювати анкетування, діагностування, тестування, пошук інформації; розробляти власні електронні продукти; поєднувати готові електронні продукти.
Система формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя складається із освоєння інструментальних можливостей ІКТ та педагогічних їх можливостей, дослідно-експериментальна діяльність по включенню ІКТ в освітній процес, впровадження ІКТ в освітню практику, нова організація освіти на основі використання ресурсних можливостей ІКТ. Підвищенню ІКТ - компетентності вчителя сприяє участь вчителя у засіданнях педагогічних рад, методичних об’єднань, методичних тижнях, семінарах - практикумах, майстер-класах, творчих груп,фокус-груп, тренінгах та моніторинг ефективності використання ІКТ у своїй педагогічній діяльності через діагностику мотивації, рівня навчальних досягнень учнів, рівня ІКТ-кометентності педагога. Проходження курсів, самоосвіта, апробація прийомів ІКТ, участь в освітянських Інтернет-спільнотах сприяють підвищенню його ІКТ-грамотності.
Кінцевим продуктом росту інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя є перехід із базового рівня, який передбачає володіння оптимальним обсягом інформації, необхідним для засвоєння основного навчального змісту; уміння критично осмислювати інформацію; порівнювати фрагменти з різних джерел; визначати їх достовірність; вилучати інформацію, яка потрібна для роботи і узагальнювати її, до творчого рівня, коли вчитель використовує його для досягнення певної мети, свідомо та відповідально формує власний ІКТ– образ, здатний створювати ІКТ-продукт з використанням різних жанрів, програм, технологій, поширює їх через комунікаційні мережі, розробляє цифрові освітні ресурси і створює навчальне інформаційно-комунікаційне середовище, створює блоги, сайти і публікує власні медіа-продукти. Успішне використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі, підвищення ІКТ-компетентності вчителя сприяє ефективній організації навчального середовища на основі поєднання новітньої інформаційної і традиційної педагогічної практики.
Використані джерела:
1. Воротня Н. Медіа-освіта людини ХХІ століття//Методист. – 2016. –№4. – с.8 –19.2. ІКТ-компетентність педагога. Збірник науково-методичних статей – Тростянець, 2014. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rmc.trost.net.ua/wp-content/uploads/2015/02/broshura_25_ikt-kompetentnist_pedagoga.pdf.3. Концепція Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів 4. Напрямки роботи з формування ІКТ- компетентності педагогів [Електронний ресурс] – Режим доступу: vitppt.com.ua/rizne/napryamki-roboti-z-formuvannya-ikt-kompetentnosti-pedagogiv.html.5. Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагогів [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/.
У науковій літературі поняття ІКТ-компетентності має різноманітне трактування: П.В. Беспалов визначає дане поняття як інтегральну характеристику особи, що припускає мотивацію до засвоєння відповідних знань, здібність до вирішення задач у навчальній і професійній діяльності за допомогою комп'ютерної техніки і володіння прийомами комп'ютерного мислення; А.А. Єлізаров під ІКТ-компетентністю розуміє сукупність знань, умінь і досвіду діяльності, причому саме наявність такого досвіду, є визначальною по відношенню до виконання професійних функцій; О.М. Шилова та М.Б. Лєбєдєва визначають ІКТ-компетентність як здатність індивіда вирішувати навчальні, життєві, професійні задачі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; за Н.В. Насировою, це – мотивація, потреба й інтерес до отримання знань, умінь і навичок у галузі технічних, програмних засобів й інформації; компетентність педагогів в області ІКТ розглядається Л.М. Горбуновою і А.М. Семібратовим як готовність і здатність педагога самостійно і відповідально використовувати ці технології в своїй професійній діяльності; О.В. Овчарук, М.І. Жалдак та Н.В. Морзе передбачають здатність орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного інформаційного суспільства.
Узагальнюючи наведені означення, під ІКТ-компетентністю педагога розуміємо інтегративне утворення особистості, яке виявляють у прагненні, здатності й готовності до ефективного застосування сучасних засобів інформаційних і комп’ютерних технологій для вирішення завдань у навчанні й повсякденному житті, усвідомлюючи при цьому значущість предмета та результати діяльності, а саме:
§ здійснювати інформаційну діяльність по збору, обробці, передачі, збереженню інформаційного ресурсу, по продукуванню інформації з метою автоматизації процесів інформаційно-методичного забезпечення;§ оцінювати і реалізовувати можливості електронних видань освітнього призначення і розподіленого в мережі Інтернет інформаційного ресурсу освітнього призначення;§ організовувати інформаційну взаємодію між учасниками навчального процесу і інтерактивним засобом, що функціонує на основі засобів ІКТ;§ створювати і використовувати психолого-педагогічні діагностичні методики контролю і оцінки рівня знань учнів;§ здійснювати навчальну діяльність з використанням засобів ІКТ в аспектах, що відображають особливості конкретного навчального предмету.ІКТ-компетентність заслуговує на особливу увагу тому, що саме вона дає можливість педагогу бути сучасним, активно діяти в інформаційному середовищі, використовувати найновітніші досягнення в своїй професійній діяльності. Слід відмітити, що майже всі науковці виділяють цю компетентність як обов’язкову складову професійної компетентності педагога. Важливість формування ІКТ грамотності населення, створення неперервної системи підвищення кваліфікації в галузі ІКТ чітко відображена в Міжнародній програмі ЮНЕСКО «Інформація для всіх», оскільки саме від вчителів залежить розвиток інформаційної культури молоді.
Інформаційно-комунікаційна компетентність педагога стає невід’ємною складовою «портрета» сучасного фахівця в галузі освіти поряд із такими компетентностями, як: методична, предметна, соціальна, особистісна, психолого-педагогічна, інноваційна. Найбільш затребуваними є вчителі, які володіють сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, готові постійно вдосконалювати професійний рівень відповідно до сучасних тенденцій.
Реалізація принципу «освіта через усе життя», якого повинен дотримуватись педагог-новатор, можлива лише за умови впровадження сучасних ідей і технологій, забезпечення раціонального рівня комп’ютеризації викладання й учіння. Інформатизація освіти приводить до трансформації ролі вчителя, до виникнення нових методів та організаційних форм підготовки педагогів. Успішне використання ІКТ в освітньому процесі залежить від здатності педагога по-новому організовувати навчальне середовище, поєднувати сучасні тенденції в освіті.
Не кожен вчитель може впроваджувати інформаційно-комунікаційні технології в навчально-виховний процес. Показниками інформаційної компетентності вчителя є: готовність до освоєння та аналітичної обробки інформації; прагнення до формування та розвитку особистих творчих якостей; наявність високого рівня комунікативної культури (в тому числі комунікації за допомогою засобів ІКТ), теоретичних уявлень і досвіду організації інформаційної взаємодії; готовність до спільної між усіма суб’єктами інформаційної взаємодії, освоєння наукового та соціального досвіду, спільної рефлексії та саморефлексії; освоєння методів одержання, відбору, зберігання, відтворення, уявлення, передачі та інтеграції інформації (в тому числі в рамках обраної предметної області) за допомогою засобів ІКТ.
Виходячи з розуміння інформаційної компетентності вчителя, як сукупності знань, умінь і досвіду діяльності, можна визначити рівні інформаційної компетентності:
· базовий – сукупність знань, умінь і досвіду, які необхідні вчителю для вирішення освітніх завдань засобами ІКТ загального призначення;
· предметно-орієнтований – орієнований на засвоєння і формування отовності до впровадження в освітню діяльність спеціалізованих технологій і ресурсів, які розроблені відповідно до вимог, змісту та методики викладання того чи іншого навчального предмета:
· педагогічний (методологічний, психолого-педагогічний методичний). Показниками інформаційної компетентності вчителя є наявність загальних уявлень у сфері розвитку та використання ІКТ; наявність уявлень про електронні освітні ресурси; налаштування інтерфейсу та встановлення відповідного програмного забезпечення; вміння створювати мультимедійні засоби навчання в середовищі програми PowerPoint; застосування можливостей пакету Microsoft Office для розробки дидактичних матеріалів з предметної області та робочих документів; вміння обробляти графічні зображення; володіння базовими Інтернет-сервісами, технологіями та основами технології побудови Веб-сайтів.
ІКТ - компетентність вчителя залежить від ІКТ - вмінь педагога: створювати текстові документи, таблиці, малюнки, діаграми, презентації; використовувати інтернет-технології, локальні мережі, бази даних; здійснювати анкетування, діагностування, тестування, пошук інформації; розробляти власні електронні продукти; поєднувати готові електронні продукти.
Система формування інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя складається із освоєння інструментальних можливостей ІКТ та педагогічних їх можливостей, дослідно-експериментальна діяльність по включенню ІКТ в освітній процес, впровадження ІКТ в освітню практику, нова організація освіти на основі використання ресурсних можливостей ІКТ. Підвищенню ІКТ - компетентності вчителя сприяє участь вчителя у засіданнях педагогічних рад, методичних об’єднань, методичних тижнях, семінарах - практикумах, майстер-класах, творчих груп,фокус-груп, тренінгах та моніторинг ефективності використання ІКТ у своїй педагогічній діяльності через діагностику мотивації, рівня навчальних досягнень учнів, рівня ІКТ-кометентності педагога. Проходження курсів, самоосвіта, апробація прийомів ІКТ, участь в освітянських Інтернет-спільнотах сприяють підвищенню його ІКТ-грамотності.
Кінцевим продуктом росту інформаційно-комунікаційної компетентності вчителя є перехід із базового рівня, який передбачає володіння оптимальним обсягом інформації, необхідним для засвоєння основного навчального змісту; уміння критично осмислювати інформацію; порівнювати фрагменти з різних джерел; визначати їх достовірність; вилучати інформацію, яка потрібна для роботи і узагальнювати її, до творчого рівня, коли вчитель використовує його для досягнення певної мети, свідомо та відповідально формує власний ІКТ– образ, здатний створювати ІКТ-продукт з використанням різних жанрів, програм, технологій, поширює їх через комунікаційні мережі, розробляє цифрові освітні ресурси і створює навчальне інформаційно-комунікаційне середовище, створює блоги, сайти і публікує власні медіа-продукти. Успішне використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі, підвищення ІКТ-компетентності вчителя сприяє ефективній організації навчального середовища на основі поєднання новітньої інформаційної і традиційної педагогічної практики.
Використані джерела:
1. Воротня Н. Медіа-освіта людини ХХІ століття//Методист. – 2016. –№4. – с.8 –19.2. ІКТ-компетентність педагога. Збірник науково-методичних статей – Тростянець, 2014. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://rmc.trost.net.ua/wp-content/uploads/2015/02/broshura_25_ikt-kompetentnist_pedagoga.pdf.3. Концепція Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів 4. Напрямки роботи з формування ІКТ- компетентності педагогів [Електронний ресурс] – Режим доступу: vitppt.com.ua/rizne/napryamki-roboti-z-formuvannya-ikt-kompetentnosti-pedagogiv.html.5. Формування та розвиток ІКТ-компетентності педагогів [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://wiki.ciit.zp.ua/index.php/.
Комментариев нет:
Отправить комментарий